Віккі - Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі

У цей момент до кімнати увійшла племінниця Рахіми, вишукана принцеса Вікторія, у супроводі служниць. Вікторія попросила залишити їх наодинці, і ті, вклонившись, покинули кімнату. Вона підійшла до тітки, сіла поруч і тепло подивилася їй у вічі. Рахіма, помітивши доброту в очах племінниці, злегка посміхнулася:  
— Вітаю тебе, моя дорога племіннице, Вікторіє.  

Вікторія, помітивши смуток на обличчі тітки, відповіла:  
— Доброго вечора, шановна тітко Рахімо. — Вона поцілувала їй руку і продовжила: — Сьогодні я не бачила вас на прогулянці. Ви завжди любили гуляти в саду чи займатися полюванням і навчали нас цьому. Прошу, поділіться зі мною своїм смутком.  

Рахіма, вагаючись, не наважилася розкрити всю правду про те, що сталося з Рамзаном, щоб не розчарувати свою племінницю. Натомість вона вирішила трохи приховати істину:  
— Мені сумно, що я позбавлена любові... Мушу чекати, за кого мене віддадуть, виконуючи волю батька.  

Вікторія нахмурилася і сказала:  
— Ви можете змінити свою долю, якщо справді когось любите. До речі, тітко, я хочу довірити вам один секрет. Тільки вам я можу це розповісти... Я закохалася.  

Рахіма, здивована, запитала:  
— Справді? І хто ж це?  

Тримаючи руку Рахіми, Вікторія з радістю продовжила:  
— Це сталося ще в Україні. Людина, яка нічого не побоялася, захистила мене, мов щитом. Мій старший брат Діма навіть здивувався його хороброму вчинку і дозволив привести його в наш особняк. Він був поранений, і я перев’язала йому рани, приготувала каву, і ми розмовляли. Перед відходом я подарувала йому східні солодощі.  

Вікторія з усмішкою згадала:  
— Потім, на святі Акіка, він пробрався до мене, подарував квіти й зізнався, що я йому подобаюся... можливо, навіть закоханий. Ми разом допомогли пораненому й відвезли його в лікарню. Виявилося, що Дем’ян — хороший лікар. Тоді відбувся наш перший поцілунок, і він пообіцяв, що ми зустрінемося сьогодні, щоб обговорити наше майбутнє. Я не можу дочекатися цієї зустрічі. Я закохана в нього, але не знаю, що робити з принцом Хусейном. Він хоче бути зі мною. Тітко, як мені бути?  

Рахіма, посміхаючись, підтримала племінницю, м’яко тримаючи її за руки. Її власне горе на мить відступило перед радістю за Вікторію. Вона порадила:  
— Слухай своє серце, моя дорога. Якщо ти закохана в цього лікаря, йди за ним. Але ти повинна розповісти про це своїм батькам. Вони зрозуміють твої почуття і приймуть твоє рішення.  

Вікторія обійняла Рахіму, вдячна за її підтримку:  
— Дякую вам, тітко. Я впевнена, що ви також знайдете свою любов. Головне — вірити.  

Рахіма, згадавши своє минуле, розуміла, що її любов уже втрачена, але вона раділа за Вікторію, яка розквітла завдяки своєму коханню.

Тим часом у багатому домі, оточеному величними пальмами, де біля входу сяє м’яке світло, жила відома й дуже заможна сім'я. Господар дому — шанований прем'єр-міністр Катару Махмуд бін Абдулрахман бін Джассім Аль Таль, людина, якій емір Ібрагім довіряв усі важливі державні справи. У цьому домі з ним проживала його прекрасна дружина Назіре та чарівна донька Хадіра.

Хадіра разом із матір'ю нещодавно навідувала королеву Олену, але тепер ситуація змінилася. У розкішній вітальні сиділа сама королева Олена в бежевій сукні із золотими прикрасами та вишуканою діадемою з дорогоцінним камінням, яка підкреслювала її статус королеви. Поруч із нею був її величний чоловік, емір Ібрагім Аль-Шаф, а також їхні старші сини — шейхи-принци: Діма із дружиною Суінь, Саїд із дружиною Джаді, Тимофій, Влад із вагітною другою дружиною. Прямо навпроти сидів похмурий Даніель у традиційному арабському вбранні. Його невдоволення було очевидним, але емір жестом показав йому, щоб той поводився гідно.

В атмосфері усмішок свою промову розпочав шановний прем'єр-міністр Махмуд:  
— Радий, що ви прийшли. Ми вас чекали. Щоправда, бачу, ваш син Даніель чимось стурбований.

Хоча багато хто, включаючи братів, хотіли прокоментувати, мудра королева Олена всіх виручила:  
— Перепрошуємо за нашого сина, Даніель просто трохи схвильований.

Махмуд, розуміючи, кивнув і додав:  
— Так, я пам'ятаю своє хвилювання в день весілля. Що ж, не будемо томити молодих. Вони хочуть побачити одне одного. Зараз моя донька Хадіра принесе вам каву.

У сусідній кімнаті Хадіра, вдягнена у східне золоте вбрання та золоту вуаль, виглядала як справжня наречена. Її мати Назіре подала їй тацю з кавою і лагідно сказала:  
— Не бійся, моя донька. Аллах із тобою.

Хадіра, зібравшись із духом, спокійно увійшла до вітальні. Батько вказав їй, щоб вона принесла каву найпочеснішим гостям — емірові Ібрагімові та королеві Олені. Королева усміхнулася дівчині, взяла чашку, а емір, розглядаючи майбутню невістку, сказав:  
— Ваша донька прекрасна, мов місяць у нічному небі.

Махмуд із гордістю відповів:  
— Її виховали гідною стати королевою.

Хадіра потім запропонувала каву шейху-принцу Дімі та його дружині, злегка усміхнувшись. Діма подякував їй. Вона підійшла до Саїда із Джаді, потім до Тимофія та Влада із дружиною. Останнім був Даніель. Коли Хадіра підійшла до нього, стався конфуз — вона випадково впустила чашку. Поки вона намагалася зібрати уламки, Даниель випередив її. Їхні погляди зустрілися, але Даніель, здається, змінився, бачачи в тому, що відбувається, лише формальність задля батьків.