Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Детектив » Зотліла, Александра 📚 - Українською

Александра - Зотліла, Александра

109
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Зотліла" автора Александра. Жанр книги: Детектив.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 81 82 83 ... 115
Перейти на сторінку:

-Ефект неочікуваності, мій улюблений.- Промовив цей спокусник і різко опинившись біля мого обличчя, нахабно поцілував.

Ну все...я цілковито програла...

-Ай-яй-яй студентко, сідайте, два.

-Я не згодна!- Рівно всілася і поправила вздиблене волосся.- Тут можна 4 з плюсом поставити.

-Боже, що ти зі мною робиш, дівчинко?-Зарився носом в моє волосся, ніби ніяк не міг надихатися мною.- Признайся ти мене приворожила?

-Звичайно! Сиділа і на повний місяць ваше волоссям палила.

-Так і знав!-Притворно обурився він.

-Руслане Сергійовичу, не тіштеся так! Я б на вас скоріше поруч навела.

-Боже, Олександро! Ви мене ранили в саме серце. За що ж таке?

-А за все хороше.

 Повітря між нами майже іскрилося.

-Я тебе кохаю, Лексо. Нічого не кажи, просто мовчи...- І знову поцілунки палкі, жадібні, такі, що відбирають будь-яку можливість мислити.

Прийшовши до тями, зрозуміла, що моє місце дислокації різко перемістилося до Руслана на коліна, а його руки вільно гуляли по моїй спині. Ми сиділи притуливши голови один до одного і ніяк не могли заспокоїти дихання.

Він це сказав...

-Я так не хочу звідси їхати..Ти ніби даруєш мені зараз інший світ без метушні і страху.- Неочікувано для себе промовила.

-Хочеш тут залишитися на ніч?

-А можна?

-Одне твоє слово.

-Тоді, я хочу тут залишитися.

-Як забажає моя королева.-Руслан встав, галантно подав мені руку, щоб я піднялася.- Зараз приберемо стіл, я його перенесу і розкладу цей імпровізований диван.

Швидко все забравши, облаштували наше майбутнє місце для сну.

-Ти поки знімай верхній одяг, я підкину дрова, щоб тепліше було.

Я зняла куртку і світер, залишившись в легенькій кофтинці. В останній час, ходжу немов цибулинка, бо в коледжі постійно холодно, не дивлячись на опалення.

За вікнами було вже темно, а годинник перевалив за десяту вечора. Не дивно, що мене клонить в сон. Доки я вляглася прийшов Руслан. Він обережно ліг біля мене. А я в свою чергу повернулася до нього обличчям.

-Я думав ти спиш.

-Тебе чекала.

-Ну, я вже тут. - Чоловік придвинувся ближче і обійняв, обхопивши руками, створюючи імпровізований кокон, який став для мене цілим світом.- Спи.-Поцілував у чоло.

Я засинала, розуміючи, що без решти віддала себе і розчинилася в цій людині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ... 81 82 83 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зотліла, Александра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зотліла, Александра"