Нікіфор Гірняк - ОСТАННІЙ АКТ ТРАГЕДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ, Нікіфор Гірняк
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
[44] П. Голинський «Останні дні ЧУТА», Кал. Черв. Калини за 1931 р. Т. Лисівський «Зі споминів курсанта» Кал. Черв. Калини за 1935 р. І. Томинчук «Зі споминів стрільця УГА» Кал. Черв. Калини за 1934 р. В. Струць «Три місяці у повстанців» Кал. Черв. Калини за 1934 р. В. Дидик. «З повстанцями» Календар Черв. Калини» за 1930 р. П. Околот «З пекла на волю» Кал. Черв. Калини за 1935 р. К. Орфойський «Чрезвичайка», Кал. Провидіння за 1926 р. Ол. Кузьма «На розпутті», Причинок до історії УГА. Кал. Просвіти за 1928 р. І. Іванець «Під Чудновом», Кал. Черв. Калини за 1935 рік. Антін Дівнич «Кінець УСС» Календар Черв. Калини за 1925 рік. Ст. Венгринович «Весна 1920 р.» Кал. Черв. Калини за 1930 р.
(обратно) 58[45] Цей спогад є в моєму архіві. — Н. Г.
(обратно) 59[46] Учасник цих подій д-р Вол. Калина заперечує твердження д-ра Коха, одначе я «слів з пісні не викидаю», залишаючи це обом товаришам зброї. — Н. Г.
(обратно) 60[47] Спогад проф. Коха є в моїм архіві — Н. Г.
(обратно) 61[48] Той самий Феденко в недавно виданому в Англії репортажі «Ісаак Мазепа», забувши про свої думки в справі договорення УГА з червоними, зовсім інакше розцінює цей вчинок, як у 1920 році. — Н. Г.
(обратно) 62[49] Пор. Ю. Тютюнник. «Зимовий похід 1919-1920 р.». Коломия-Київ, В-во «Трембіта», стор. 31-32.
(обратно) 63[50] Пор. Ю. Тютюнник, цит. твір, ст. 46-47.
(обратно) 64[51] Пор. Ю. Тютюнник, цит. твір, ст. 49.
(обратно) 65[52] Пізніше зв'язок установлено. — Н. Г.
(обратно) 66[53] Пор. Ю. Тютюнник, цит. твір, ст. 50-51.
(обратно) 67[54] Пор. Ю. Тютюнник, цит. твір, ст. 51-52.
(обратно) 68[55] Пор. Ю. Тютюнник, цит. твір, ст. 67.
(обратно) 69[56] Пор. д-р М. Стахів, цит. твір, от. 67-71. — Н. Г.
(обратно) 70[57] Лямезан був тоді командантом львівської корпусної области і йому підлягали польські прикордонні частини. — Н. Г.
(обратно) 71[58] В цій групі військ Тимошенко був командиром 8-ої окремої кавалерійської козацької дивізії, що до її складу входили колишні «волохівці» й кавалерійський зайн сотника СС-ів Байла, який у Любарі під час бунту Волоха приєднався до нього і з ним педейшов до большевиків. — Н. Г.
(обратно) 72[59] За свідченням Мазепи, давнім сальоновим поїздом С-55, яким користався С. В. Петлюра, їздив тепер по Україні його «союзник» Пілсудський. Пор. Мазепа, цит. твір, III/19. — Н. Г.
(обратно) 73[60] Пор. цит. твір Мазепи, Ш/23. — Н. Г.
(обратно) 74[61] Пор. I. Мазепа, цит. твір, III/22. — Н. Г.
(обратно) 75[62] Лист Кураха, з якого цитую ці слова, є в моєму архіві — Н. Г.
(обратно) 76[63] Бракувало ще С. Ткачівського, що саме тоді не був у Тернополі — Н. Г.
(обратно) 77[64] Пор. Б. Колодій — цит. твір, ст. 20-21. — Н. Г.
(обратно) 78[65] Не згадано Підляшшя, Полісся й Холмщини. — Н. Г.
(обратно) 79[66] Пор. Лихолат: цит. твір, ст. 493. — Н. Г.
(обратно)Оглавление ВСТУП ЧАСТИНА ПЕРША УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ В СОЮЗІ З БОЛЬШЕВИКАМИ ЧАСТИНА ДРУГА ЧЕТВЕРТИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД У ХАРКОВІ ЧАСТИНА ТРЕТЯ З ЧЕРВОНОЮ АРМІЄЮ В ГАЛИЧИНІ НА ІСТОРИЧНОМУ ПЕРЕЛОМІ ПІСЛЯСЛОВО ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ОСТАННІЙ АКТ ТРАГЕДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ, Нікіфор Гірняк», після закриття браузера.