Сергій Бараєв - 100 Мініатюр , Сергій Бараєв

— У вас рак — насупившись промовив лікар, дивлячись в аналізи чоловіка, що сидів навпроти.

— Так! Так! Так! Нарешті! — радісно вигукнув той, — а потім підскочив та поцілував лисину лікаря, поплескавши по ній долонею — Давно про це мріяв док, а ви мені завжди подобалися.

Потім чоловік швидко підійшов до молодої медсестри нахабно огорнув її своїми лаписьками, схопив за сідниці та міцно притулився до її уст своїми губами.

Лікар ошелешено дивився на пацієнта, а пацієнт вже порпався по шафках кабінету, але знайшовши лише склянку спирту скривився та запитав:
— А де коньяк?
— Що ви собі дозволяєте? — лікар почав приходити до тями.
— Все дозволяю В'ячеслав Петрович, геть усе. Як ваша ласка, дайте мені хвилин п'ятнадцять — у вас медсестричка сексі.

Медсестра дивилася на лікаря, перелякано мотала головою та шепотіла: — Ні, В'ячеславе Петровичу, не дозволяйте.

— А ну геть з мого кабінету! Інакше викличу поліцію! — не тямлячи себе гаркнув лікар.
— Все, все, все. Уже іду. Манюня, якщо хочеш неземного кохання, приходь на сіновал, — кинув на ходу до медсестри.

— Тепер я абсолютно вільний, а рак то мій квиток на волю. Все життя, в усьому себе обмежував, подумати тільки. Думав, що й здохну рабом. А тут таке щастя, — ідучи по лікарні та ледь підстрибуючи,  радісно говорив сам собі чоловік.