Каміла Дані - Шлюбна ніч, Каміла Дані

— Проте Ягода виявилася хитрішою і не захотіла співпрацювати з Семом, а остаточно пішло все коту під хвіст тоді, коли ти дізнався про сина.

— Заберіть його і закрийте в сусідньому приміщенні, — кидаю охороні й сідаю біля Грома. Цікаво, що там за план вони вигадали?

— Ну, що скажеш? — хмикнувши, цікавиться Грім.

— Що можу сказати, — запускаю пальці у волосся, — поки я бігав за спідницею, мене мало не згодували черв'якам. А головне, як все хитро придумали! Пи*дець. Тільки одне не зрозуміло: що вони збиралися робити з сином?

— Тут два варіанти: або в лікарню, або в закриту школу, а там часто діти пропадають або сходять з розуму! — після недовгих роздумів пояснює Грім. Від його слів у мене кров холоне в жилах! Мерзотники, вони через спрагу до грошей стільки життів хотіли занапастити!

— То що там за план?

— Все, як завжди. Ви спокійно і з розмазаною на все обличчя усмішкою тусуєтесь на вечорі, через дві години з головного входу виходять ваші двійники, ви йдете через запасний вихід. А там подивимося. Мої хлопці вже в повній готовності, та й твої не гірше. Але я тобі скажу, Яре, так, без образ, але ми з Кімом розробили запасний план, але казати не буду. Хто знає, всі стіни мають вуха.

— Не питання, Громе, тільки ти мені скажи, який твій інтерес у цій історії?

— Я шукаю одну... особу. І, судячи з того, що я накопав, вона потрапила в лапи цих тварюк! — пояснює Грім. — Гаразд, це мої проблеми, зараз головне спалити нахер це кубло, а далі я розберуся.

— Гаразд, діємо за планом. Я пішов одягатися, бо мене зараз почнуть шукати…

І ось зараз, стоячи посередині мосту з затиснутою долонею коханої жінки, я розумію, про що говорив Грім. Продажні паскуди всюди. Не можна нікому довіряти.

На вулиці темно і жодної живої душі. Звуки стрілянини все ближче, Єва вже не трясеться, вона немов на хвилях бурхливого моря. І я, звісно, боюся, але більше за них, за сім'ю, а що буде зі мною — неважливо. І я розумію: щоб врятуватися, у нас є тільки один вихід — стрибнути в річку.

— Чого застигли, бл*ть, бігом в машину! — кричить чоловік, якого я знайшов з Євою у туалеті. — Там Кім, ворушіть булками.

— Давай! — тягну за собою Ягоду, і ми, здається, за секунду опиняємося біля машини. Сідаємо позаду, різко зачиняючи двері. За кермом сидить Кім і рже! Оху*ти! Ми тут майже Богу душу віддали, а він рже. Ягода, поклавши голову мені на плече, сопе в шию, міцно притулившись.

— Чого ржеш? — гиркаю. Кілер заводить мотор, машина зривається з місця. Кім на ходу нагинається через сидіння і відчиняє передні двері. Секунда — і туди застрибує рятівник Єви.

— Шефе, без образ, але ви б бачили свої обличчя, коли зрозуміли, що шлях перекритий! — веселиться Кілер. — Це мій запасний план, про це знали тільки я, Грім і Лука.

— А мені ви забули сказати, що будемо у войнушку грати, не відходячи від каси, — злюся, притискаючи мою Ягідку все ближче до себе. У голові плутаються непристойні думки, дуже хочеться побути з нею наодинці, у спокої та тиші. Насолодитися кожним сантиметром її тіла й забутися у гріховному вирі.

— Шоголе, якщо всім розповідати таємниці чи стратегії військових дій, можна залишитися без голови, — вставляє своїх п'ять копійок Лука.

— Ти мені скажи ось що, — пропускаю повз вуха його повчання, — як ти опинився в туалеті? Чи ви знали, що там є Амерін?

— Я спостерігав за вами весь вечір, і коли на терасі підійшов Амерін-старший, я був зовсім недалеко і чув, як Єва сказала, що їй треба припудрити носик. Пішов у ва-банк і застрибнув першим у жіночий туалет. Зачинився у кабінці й чекав слушного моменту.

— Навіть докази є! — підіймає вгору диктофон. — Грім каже, там без літра самогонки не розібратися. Я не знаю всіх подробиць, але вони проклали цілу магістраль для сприятливих і, головне, постійних потоків бабусиків. І, як мені здається, головний там не Гриф, а Амерін-молодший.

Дорога до маєтку минає спокійно, без казусів та ексцесів. Єва заснула у мене в обіймах, не відпускаючи ні на секунду. В'їзд у маєток перекритий, а за метр від воріт стоять мої люди й Грома, і навіть собаки крутяться неподалік.

Заїхавши на територію будинку, напруга починає потроху відпускати мене. Тільки-но ключ повертається і мотор перестає працювати, Лука відчиняє мені двері, і я з Ягодою на руках заходжу у дім. Повільно і тихо крокуючи по блискучому мармуру, дивлюся на свою сплячу красуню. Гарна, спокійна, тиха і ніжна, а найголовніше — моя. Вона вже моя, я бачив сьогодні це в її очах. Як вона дивилася на мене і шукала там захисту. Вона поки що боїться собі зізнатися, але я їй вже небайдужий.

Від цих думок куточки моїх губ самі по собі летять вгору. Тепло розливається по всьому тілу, а серце починає тарабанити, як дощ по дахах. Вона — моя! Два слова, а скільки щастя, скільки почуттів мене переповнює, важко описати словами.

Відчиняю коліном двері в нашу спальню. Підходжу до ліжка і легенько опускаю мою жінку на матрац, не хочу, щоб вона прокинулася. Нехай відпочиває.

Поклавши в ліжко, тихенько йду у ванну. За п'ять хвилин приймаю душ і швидко виходжу. Не хочу, щоб Єва прокинулася, а мене немає. Вона і так сьогодні натерпілася. Сідаю на краєчок ліжка, погладжуючи шовковисте волосся. Вдивляюся в обличчя, і руки самі стискаються в кулаки. Одна щока майже синя, а друга опухла. Сучий син Амерін, я тебе точно вб'ю!