Джаред Мейсон Даймонд - Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу

Розділ 8

Що чекає Японію в майбутньому?

Японія сьогодні — Економіка — Переваги — Державний борг — Жінки — Немовлята — Старі й дедалі слабші — Імміграція — Китай і Корея — Управління природними ресурсами — Структура кризи

Ми розглянули кризи, що сталися в шести країнах у минулому. У перших чотирьох країнах вони вибухнули раптово і охопили період, який розпочався 166 років тому в Японії доби Мейдзі й закінчився 46 років тому в Чилі. В наступних двох країнах кризи формувалися повільніше й сягнули свого піку приблизно півстоліття тому. І хоча не можна з усією впевненістю стверджувати, що ці кризи були подолані (або, принаймні, повністю заблоковані), пройшло достатньо часу для того, щоб у кожному конкретному випадку ми могли докладно проаналізувати їх наслідки.

В останніх чотирьох розділах ми обговоримо кризи, які, судячи з усього, тривають і розгортаються; їхні наслідки залишаються наразі невизначеними, і лише майбутнє покаже, чи є ці кризи дійсно серйозними. У наступних розділах йтиметься про сучасну Японію, Сполучені Штати і світ у цілому.

Ми вже розглянули, зокрема, кризу в Японії доби Мейдзі, а тепер почнемо аналіз із ймовірної кризи в сучасній Японії. (У цьому розділі я розгляну лише специфічні японські проблеми, але країна є також вразливою й до проблем, притаманних усьому світу загалом, і про ці світові проблеми йтиметься в розділі 11.) Мої японські друзі та родичі, а також японський народ у цілому визнають існування кількох загальнонаціональних проблем, які викликають у них неабияке занепокоєння. Окрім того, є також проблеми, які хвилюють мене особисто, а самі японці їх ігнорують або вважають неістотними. Однак надто багато дискусій про Японію відзначаються двома протилежними крайностями — цю країну або гудять, або вихваляють, підносячи до небес. Тож перш ніж розпочати огляд сучасної Японії, пропоную проаналізувати її сильні сторони. І ми побачимо, що у цій державі, як і в інших країнах, деякі з сильних сторін пов'язані з її проблемами. Сильні сторони, про які я поведу мову, — це економіка, людський капітал, культура та довкілля.

-

Нинішня Японія є третьою найбільшою у світі економічно розвиненою країною, яку лише нещодавно обігнав Китай. Її частка в загальносвітовому виробництві становить 8 %, тобто майже половину найбільшої економіки у світі (США), і майже удвічі перевищує частку Сполученого Королівства, відомого на весь світ своєю продуктивністю. Загалом національний продукт є добутком двох цифр: кількості людей в країні, помноженої на середній обсяг випуску продукції на одну людину. Національний продукт Японії має високий показник завдяки як великій кількості населення (серед заможних демократичних країн вона поступається в цьому відношенні лише США), так і високій середній продуктивності з розрахунку на одну людину.

Попри те що великий внутрішній борг Японії є істотною проблемою (про це йтиметься нижче), країна є найбільшим у світі кредитором. Вона має другі у світі резерви іноземної валюти і наступає на п'яти Китаю як найбільшому власнику боргових зобов'язань Сполучених Штатів.

Одним із важливих чинників, які обумовлюють потужність японської економіки, є її великі витрати на дослідження й розробки з метою запровадження інновацій. За обсягами інвестицій у дослідження та розробки Японія займає третє місце у світі, поступаючись лише Китаю та Сполученим Штатам з їхнім значно більшим населенням. У відносних показниках частка ВВП, яку Японія спрямовує на дослідження та розробки (3,5 %), майже вдвічі перевищує аналогічний показник у США (лише 1,8 %) і є значно вищою, ніж у Німеччині (2,9 %) та Китаї (2 %).

Кожного року Світовий економічний форум визначає показник, який називається «індекс глобальної конкурентоздатності»: він включає в себе дванадцять груп цифрових чинників, що впливають на продуктивність тієї чи іншої країни. За цим індексом Японія вже багато років тримається в першій десятці країн, залишаючись водночас однією із трьох економік поза межами Західної Європи та США (разом із Сінгапуром та Гонконгом), які входять до цієї групи. Серед причин, які забезпечують Японії такий високий показник індексу глобальної конкурентоздатності, дві абсолютно очевидні навіть для невтаємниченого загалу: чудова інфраструктурно-транспортна мережа країни з її найкращими у світі залізницями та фізично здорова й освічена робоча сила, що має гарні знання з математики та інших точних наук (більше про це буде сказано на наступних сторінках). Інші причини (а їх багато, цілий список) не настільки очевидні, але теж відомі іноземцям, які мають бізнес у Японії. Назву навмання лише деякі з них, не розташовуючи за ступенем важливості: контроль над інфляцією; позитивні коопераційні стосунки між працівниками та роботодавцями; висококонкурентні місцеві ринки; першокласні дослідницькі інститути, які готують велику кількість науковців та інженерів; великий внутрішній ринок; низький рівень безробіття; більше патентних заявок з розрахунку на одну людину, ніж будь-де у світі; захист прав приватної та інтелектуальної власності; швидке запровадження нових технологій; високий рівень споживачів і бізнесменів; добре навчений бізнесовий персонал. Не будемо розбиратися, які з названих причин найважливіші, бо висновок і без того очевидний: існує низка умов, за яких японські підприємства демонструють високу конкурентоспроможність на світових ринках.

І насамкінець: не забуваймо про одну особливість японської економіки, яка забезпечує величезні фінансові вигоди сьогодні, але може породити проблеми в майбутньому. Єдиними двома країнами, економіки яких переважають японську, є США та Китай, але значну частку своїх бюджетів вони витрачають на військові цілі. Японія наразі на таких витратах економить завдяки нав'язаній Сполученими Штатами статті конституції 1947 року (і нині підтримуваній переважною більшістю самих японців), згідно з якою японські збройні сили зведено до абсолютного мінімуму.

-

Другою сильною стороною Японії, окрім економіки, є її «людський капітал», тобто потенціал населення. Нині населення Японії становить понад 120 мільйонів фізично здорових і високоосвічених людей. Тривалість життя в Японії є однією з найвищих у світі: чоловіки живуть в середньому 80 років, жінки — 86. Соціально-економічна нерівність, яка істотно обмежує життєві можливості значної частини американців, у Японії значно менша: за рівномірністю розподілу національного доходу ця країна займає третє місце у світі, поступаючись лише Данії та Швеції. Частково це є результатом політики японського уряду у сфері шкільної освіти: школи у районах із нижчим соціально-економічним рівнем мають менші класи (що забезпечує більш оптимальне співвідношення учитель/кількість учнів), і це сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу дітьми бідніших батьків. (Американська шкільна система, навпаки, «заточена» та те, щоб постійно породжувати нерівність: у бідних районах у класи намагаються «увіпхнути» якомога більше учнів.) Соціальний статус в Японії більше залежить від освіти, ніж від генеалогічного дерева та родинних зв'язків — знову ж таки, на