Yevhenii Nahornyi - N.A.S.T.R.O.M.A., Yevhenii Nahornyi

Розділ 15: Виявлення секрету Ерліс

Після кількох днів, що пройшли з моменту встановлення захисних систем, Марк і Чарлі почали відчувати ще одну проблему. Їхні симптоми від алергії, які раніше здавалися не такими серйозними, тепер значно погіршились. Чарлі постійно чхав, а його очі стали червоними й запаленими. Марк скаржився на головний біль, що не проходив, і втратив звичну ясність мислення.

— Я не можу більше працювати з цим пилом, — сказав Чарлі, клацаючи по планшету, намагаючись налаштувати ще одну систему, але йому важко було зосередитись через постійну втому. — Це вже не просто алергія. Ми просто не можемо дихати нормально в таких умовах.

Марк теж не виглядав краще. Його руки тремтіли, і він ледь міг зосередитись на своїх дослідженнях. Він подивився на Чарлі й обережно підійшов до нього.

— Ми мусимо щось зробити з цим пилком, — сказав він, ховаючи планшет. — Якщо ми не зупинимо його, то будемо занадто ослабленими, щоб вижити. Тому що це не просто сезонна алергія — це може призвести до серйозних ускладнень.

— Я знаю. — Чарлі витер піт із чола. — Але як ми можемо зупинити це? Рослини не припиняють цвітіння, а нам треба виходити за межі шатла для пошуків ресурсів. Я навіть не можу дихати, коли підходжу до аванпосту, не кажучи вже про ліс.

Марк задумався, але раптом згадка про те, як Ерліс приносила йому різні рослини для аналізу, на хвилину привела його до іншої думки.

— Є рослини, які можуть нейтралізувати алергічні реакції, — сказав він. — І ми могли б спробувати створити з них ліки. Вони точно є на планеті, ми просто не звертали на них достатньо уваги.

Чарлі подивився на нього, наче вперше почув щось дійсно важливе.

— Ти хочеш сказати, що є щось, що може допомогти? — запитав він.

Марк кивнув.

— Так, я вже проводив кілька дослідів із рослинами, які можна було б використовувати для боротьби з алергією. Якщо ми зможемо знайти потрібні зразки, ми зможемо створити пасти або екстракти для внутрішнього застосування. Але для цього нам треба підійти до рослин ближче.

Через кілька годин Чарлі та Марк вирушили до лісу в пошуках рослин, які могли б допомогти в лікуванні алергії. Чарлі взяв із собою спеціальний контейнер для зразків, а Марк підготував інструменти для екстракції.

— Ми можемо спробувати знайти щось схоже на «Кристалічну Аретту», — сказав Марк. — Вона має властивість очищати організм від токсинів, а це може бути корисно.

Як тільки вони дісталися до лісу, Чарлі одразу відчув погіршення стану. Кожен вдих дався важко, а очі не переставали сльозитися.

— Ти певен, що ми хочемо сюди йти? — запитав Чарлі, приховуючи біль у голосі. — Це виглядає як суїцидальна місія.

— Ми не маємо іншого вибору. Нам треба допомогти організму адаптуватися, — відповів Марк, тримаючи в руках планшет і порівнюючи свої записи.

Вони обережно просувалися лісом, час від часу зупиняючись, щоб зібрати зразки рослин. Кожен раз, коли Чарлі нахилявся, щоб взяти рослину, він відчував ще більшу тяжкість у грудях і важкість у диханні.

— Ось вона! — вигукнув Марк, тримаючи в руках рослину, що була схожа на велику квітку із жовтими пелюстками. — Це ідеально для нас.

Чарлі ледве відповів, але йому не було до жартів.

— Давай просто повернемося до шатла. Я вже не можу більше дихати тут, — прошепотів він, намагаючись йти швидше.

Марк зрозумів, що його друг справді виснажений, тому швидко забрав рослину й повів його назад. На шляху вони кілька разів зустрічали тих же істот, які стежили за ними, але на цей раз вони виглядали менш агресивно.

Коли вони повернулися до шатла, Марк відразу почав працювати над екстракцією з рослини. Чарлі намагався не відволікатися, зберігаючи спокій.

Через кілька годин Марк створив першу порцію рідини для зменшення алергічної реакції. Він запропонував Чарлі прийняти її.

— Це може допомогти, але я не можу гарантувати, що вона спрацює одразу, — застеріг Марк.

Чарлі спочатку вагався, але, зрештою, випив рідину. За кілька хвилин він відчув, як його дихання стало легшим, а очі перестали сльозитися.

— Це працює, — промовив він, намагаючись не здаватися занадто оптимістичним.

— Це тільки початок, — відповів Марк, усміхаючись. — Але, схоже, ми знайшли шлях.

Поки Чарлі відновлювався, вони знали, що попереду ще багато роботи. Ресурси залишалися обмеженими, а ситуація на планеті ставала все складнішою. Але хоча світ навколо них виглядав ворожим, вони не здавались.

— Як би важко не було, ми маємо зберегти оптимізм, — сказав Чарлі, дивлячись на Марка. — І не забувати, чому ми тут.

Марк кивнув, обертаючись до планшета. Він знав, що попереду їх чекають ще багато труднощів. Але на цей момент у них була хоч якась надія.

На наступний день, після того, як Чарлі прийняв рідину з рослини, він відчув значне полегшення. Його дихання стало легшим, а очі перестали сльозитися. Той самий ефект спостерігався і у Марка, і здавалося, що вони нарешті знайшли вирішення своєї алергії. Проте до вечора обидва помітили, що їхній стан погіршується.

— Щось не так, — сказав Чарлі, тримаючись за голову. — Я відчуваю, як мій стан погіршується. Я не можу нормально дихати, і біль у грудях повернувся.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍