Олександра Спаська - Величне дитя піднебесної, Олександра Спаська

Така була реальність: підставити себе та врятувати життя цілого племені, або ж захистити себе, натомість прирікши тих, хто чекав її допомоги, і вона зробила свій вибір.

Удар серця і Адель повернула лук до працюючого пристрою, одна за одною випустивши дві стріли, що у темені ночі сяяли божественним світлом. Обидві блискавиці потрапили прямо в ціль, вивівши з ладу прилад, цим самим давши дітям підземелля шанс на життя, але саме в цей момент її шанс обірвався.  

Удар, що наніс Ша Зодак збоку, виштовхнув її з даху, дезорганізувавши все тіло нанівець. Від його сили, обладунки Карлаха випали з рук, а крила втратили свою здатність чинити опір силі тяжіння, яка, у свою чергу, поглинула дівчину з головою, затягуючи її у свої пута. За секунди, що здавалися вічністю, тіло впало на землю, ламаючи кістки величної, а ключ від небесної обсерваторії імператора, упав поруч.

- Ні! – гортанний крик Ліама розірвав повітря, але нічого вже не можна було змінити.

Картина зверху нагадувала смерть попереднього Прайма, повторюючи драматичні події минулого. Кров піднебесної потекла цівками, формуючи цілі струмочки, які зовсім швидко перетворилися у багряну калюжу в яку поступово витікало її життя, а білосніжні гіганти з блакитним відливом, що мертвим вантажем розпласталися на холодній бруківці, зафарбувалися в той багряний, і така була ціна протистояння.