Юрій Михайлович Канігін - Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

земля Руськая» в обіг вводиться літопис Сильвестра, де роль роксоланських князів принижується, а роль Рюриковичів (варягів), навпаки, звеличується. Наприклад, за словами Сильвестра, Кий не був князем. Це всього-навсього «перевізник на Дніпрі». І назву Русі немовбито дали варяги (Русь — слово нібито шведське), і Київ, і державність заснували також вони.

Згодом ці погляди почали розвивати німецькі історики, яких активно підтримувала офіційна наука царської Росії (адже царі були дуже «замішані» на німецькій крові).

Проте задовго до хибної норманської теорії серед літописців, книжників (руських, польських, чеських, візантійських) існувала, як на мене, південноруська, або, коли хочете, ваша національна, українська доктрина походження слов'ян, Русі, Києва та їхніх назв. Сила-силенна літератури, особливо відкриті недавно тексти Ізенбека [Інша назва — «Велесова книга»], дає підстави говорити про скіфо-сарматську доктрину. У нас на Тибеті про неї говорили як про звичайну річ.

Ви, українці, — стародавній народ роси — ось що каже Біблія. Вашими предками є всі корінні племена, які жили сотні й тисячі років тому у Північній Припонтиді. Античні автори-дослідники називали їх по-різному: кімри, скіфи, сармати, словени, руси, русичі тощо. Проте все це — народ Рош (Рус) на різних ступенях свого історичного розвитку. І «серце» цього великого народу лежить між Дніпром і Дністром (у Біблії ця земля називається Тирас). Саме тут жили сармати, від них пішли роксолани (руськолуни); вони дали назву річці Рось на Київщині. Сюди ж у І столітті н. е. прийшли галілеяни, «земляки» Ісуса Христа, котрі, змішавшись з роксоланами, дали сильну етнічну парость — сучасну українську націю, яка розмістилася на території Галич — Київ — Харукань і далі на схід.

Українці — це п'ята генеалогічна сходинка прадавнього народу, що прийшов сюди в часи Трипілля, — сходинка після кімрів, скіфів, сарматів, слов'ян (рош).

Гуру замовк на мить, лукаво примружив очі й закінчив:

— Ось як було. А ви кажете: Куй…

РОСИ ЗНИЩИЛИ РИМ

Битва была страшная, кровопролитная, такая, что другой подобной не было ни в те времена, ни в минувшие столетия.

3. Гиббон

— Офіційно Римська імперія почала розпадатися десь через років 20 після смерті Аттили. Однак не можна не визнати, що смертельного удару їй завдав саме Аттила, під командуванням якого в той час перебували сили усього слов'янства (народу Рош). І похід проти Риму Аттила розпочав з Києва разом зі своїм кращим полководцем і дядьком-радником Києм. Долю Риму вирішила Каталаунська битва, про яку намагаються якомога менше говорити не тільки західні, а й ваші історики. То був тріумф слов'янства як політично й духовно єдиної раси з українським «стрижнем». Вже потім слов'янство почало «колотися» на окремі етноси.

Каталаунська битва була найграндіознішою, найжорстокішою, найкровопролитнішою за всю історію людства, аж до битви під Ватерлоо. З обох сторін у ній брало участь більше 600 тисяч чоловік — піших і кінних мас, що водночас зійшлися у найзапеклішій січі. Римські війська очолював великий полководець Аецій. їм допомагали ті ж таки готи (для котрих гуни завжди були «кісткою в горлі»). А на боці слов'ян (що теж символічно!) опинилися галли, «родичі» карпатських галичан.

Численним, добре навченим римським легіонам Аттила спочатку протиставив «ударний кулак» з кращих слов'янських військових формувань, а потім скористався тактикою «розсипного бою», запозиченою у скіфів. Ще одна деталь: Аттила нав'язав ворогові бій не вранці, як завжди було прийнято, а з настанням ночі, коли римляни й готи, добре повечерявши, полягали спати. Це збентежило противника. Битва тривала кілька днів, римляни, зазнавши великих втрат і страшенно виснажившись, пішли з поля бою. Аттила рушив на столицю імперії, в Італію.

«Гунський елемент» українства і взагалі слов'янства підкреслюється в різних історичних документах. Наприклад, в універсалі Богдана Хмельницького «До всіх українських людей» сказано, що вони походять від предків русів, які у V столітті н. е. під проводом свого короля Одонацера перемогли величезну римську армію (645 000 чоловік) і 14 років панували в Римі.

Сім століть Рим під духовною орудою Єгипту панував у Європі й усьому світі. Однак слов'яни у V столітті н. е. поклали цьому край, принісши до Європи хрести й храми. Слов'янство стало одним з вирішальних чинників світової історії. І залишається ним і понині: майже всі основні події XX століття розгортаються на землях слов'ян. Візьміть хоча б останні дві світові війни… 90 відсотків загиблих у цих війнах лягли у слов'янську землю. І зовсім свіжий факт. Ми є свідками доленосних для всього людства подій, пов'язаних із загибеллю комуністичної системи. Ці процеси також відбуваються в основ ному на слов'янських землях. Але повернемося до минувшини

СИМ У НАМЕТАХ ЯФЕТОВИХ

І розсіє вас Господь по всіх народах.

Біблія

СИМ УВІЙШОВ ДО ЯФЕТА

Евреи от слова «eber», что значит пришелец из чужой земли.

Библейская энциклопедия

— Ми підійшли до досить важливого питання, — почав Гуру, — я навіть не знаю, як визначити те, що сталося на землях України протягом VIII–IХ століть, аби довести вам його значущість. Не можу говорити про це без хвилювання, бо йдеться про третю доленосну подію світової історії — другу після народження Ісуса Христа. Я не дивуюсь, чому її фактично не помічають ваші історики, — знаю їх рівень, ідеологічну зашореність і повне ігнорування духовного, тобто головного, чинника історичного процесу. Народження Христа позначене «зорею вранішньою» і початком нової ери, а другу важливу подію ніяк не відзначено. її свідомо уникають, тим самим, як ви говорите, напускаючи туману…

— Та що ж сталося?! — не стримався я.

— На землях України відбулося одне з основних і перших пророцтв Біблії, пророцтво самого Ноя, батька всіх народів післяпотопного світу, — урочисто сказав Гуру. — Якби навіть нічого більше не сталося на вашій благословенній землі, то й тоді вона заслуговувала б на назву центру світу разом з Палестиною.

— І що ж це за пророцтво?! — напосідав я, дуже заінтригований.

— Пророцтво Ноя про те, що нащадки Яфета охоплять величезні простори у північних країнах, а нащадки Сима з його вірою і церквою об'єднаються, зіллються з нащадками Яфета. Яфет і Сим опиняться в одному наметі. І це відбулося в Україні, в Придніпров'ї, в Києві… Русь Київська стала лоном усього величезного «тіла» яфетичного світу, через яке Сим запліднив його, ясна річ, у духовному смислі. Зрозумійте, Юрію Михайловичу, заради цього і створили Мойсей і Христос велике вчення. Без цього акту духовного запліднення світу вся іудейська і вся християнська історія позбавляються змісту! Духовне зачаття Європи відбулося зі сходу через Україну.

За півтори тисячі років до цього Європу