Деніел Кіз - Квіти для Елджернона

Я досі маю кілька книжок із бібліотеки, але більшість із них незрозумілі для мене. Я вже прочитав чимало загадкових оповідань і книжок про королів і королев із давніх часів. Я прочитав книжку про чоловіка, який вважав себе лицарем і виїхав у світ на старому коні разом зі своїм другом. Та хоч би що він робив, він завжди був битий і зазнавав поразки. Так сталося, наприклад, коли він бився з вітряками, що здалися йому драконами. Спочатку я подумав, що це дурна книжка, бо якщо він не був божевільним, то мусив побачити, що вітряки не були драконами й що не існує ані чаклунів, ані зачарованих замків, але потім я пригадав, що в таких книжках завжди мають на увазі щось інше — щось таке, про що в історії не розповідається, а лише натякається. Тобто книжка має інше значення, хоч я й не знаю яке. Ця думка мене розгнівала, бо я подумав, що раніше мусив це знати. Але, читаючи книжки, я щодня довідуюся про щось нове і знаю, що це мені допоможе.

Я знаю, що мав би написати кілька звітів перед цим, аби вони довідалися, що відбувається зі мною. Але писати мені стає дедалі важче. Я змушений шукати найпростіші слова в словнику, й це примушує мене гніватися на себе.

2 листопада

Я забув написати в учорашньому звіті про жінку, яка живе на протилежному боці вулиці, на один поверх нижче мого. Я не знаю її імені й навіть не знаю, який вигляд має верхня частина її тіла, але щовечора, близько одинадцятої години, вона заходить до ванної, щоб прийняти там душ. Вона ніколи не опускає завіску, й коли я вимикаю світло, то через своє вікно можу бачити її від шиї вниз, коли вона виходить із ванної, щоб витертися.

Я збуджуюся, коли дивлюся на неї, та, коли незнайома леді вимикає світло, почуваюся нещасним і самотнім. Мені хочеться іноді побачити, яка вона спереду, вродлива вона чи ні. Я знаю, що не годиться дивитися на голу жінку, коли вона цього не хоче, але не можу заборонити це собі. І зрештою, яка для неї різниця, якщо вона не знає, що я дивлюся на неї.

Уже близько одинадцятої години. Час для її миття. Тож я ліпше піду дивитись…

5 листоп

Місіс Муні дуже турбується за мене. Вона каже, те, як я щодня лежу й нічого не роблю, нагадує їй сина, перед тим як вона вигнала його з дому. Вона сказала, що не любить нероб. Якщо я хворий, то це одне, але якщо я ледащо, то це зовсім інше, й вона не може виправдати мене. Сказав їй, що, думаю, я хворий.

Я намагаюся щодня читати бодай потроху, здебільшого оповідання, але іноді мені доводиться читати одне й те саме по кілька разів, бо я не розумію, що воно означає. І мені дуже важко писати. Я знаю, що повинен знаходити слова в словнику, але я весь час почуваюся дуже стомленим…

Потім мені спало на думку, що мені краще застосовувати легкі слова замість важких і довгих. Це допомагає мені заощаджувати час. Надворі стає холодно, але я ще приношу квіти на могилу Елджернона. Місіс Муні вважає мене йолопом, який кладе квіти на могилу миші, але я сказав їй, що Елджернон був унікальним мишом.

Я пішов до Фей через залу. Але вона сказала, щоб я забирався геть і ніколи не повертався. Вона повісила собі на двері новий замок.

9 листоп

Знову неділя. Мені тепер немає чим зайнятися, бо телевізор зламався, а я щодня забуваю викликати майстра, який би його полагодив. Думаю, я загубив останній чек із коледжу. Не пам’ятаю.

Мені жахливо болить голова, й асперін не допомагає. Місіс Муні тепер вважає, що я справді хворий, і вона дуже мине жаліє. Вона стає чудовою жінкою, коли хтось захворіє. Надворі стало дуже холодно, і я мушу натягувати на себе два світери.

Леді через вулицю тепер опускає завіску, і я втратив можливість милуватися нею. Як же мені не щастить!

10 листоп

Місіс Муні покликала чюдного врача подивитись мене. Вона боялася, шо я помру. Я сказав врачу, я не хворий, тільки забуваю іноді дешо. Він запитав у мене, чи маю я друзів або родичів, і я сказав, шо їх у мене нема. Я сказав, шо в мене був друг на ім’я Елджернон, але він був мишом, і ми з ним бігали навипередки. Він подивився на мене дивним поглядом, мабуть, подумав, шо я схибнувся.

Він усміхнувся, коли я сказав йому, шо був генієм. Він балакав зі мною наче з немовлям і підморгував місіс Муні. Я розлютився, бо він глузував і сміявся з мени, і я прогнав його й замкнув двері.

Думаю, я знаю, чому мені не щастить. Бо я загубив свою ніжку кроля і свою підкову. Треба мені якнайшвидше знайти іншу ніжку кроля.

11 листоп

Дохторь Штраус підійшов до моїх дверей сьогодні й Аліса, але я не впустив їх до себе. Я сказав їм, що нікого не хочу бачити. Я хочу залишитися сам-один. Згодом місіс Муні принесла мені поїсти і сказала, шо вони заплатили комірне й залишили їй гроші на харчі для мене та на все, що мені знадобиться. Я сказав їй, що не збираюся витрачати гроші. Вона сказала, гроші — це гроші, й хтось мусить платити за моє комірне, бо інакше вона виставить мене геть. Потім сказала, чому б мені не знайти собі роботу, а не просто бити байдики. Я не знаю іншої роботи, крім тієї, яку я виконував у пикарні. Я не хочу повертатися туди, бо вони знали мене, коли я був розумний, і мабуть, почнуть сміятися з мене. Але я не знаю іншого способу заробити гроші. Я хочу за все платити сам. Я сильний і спроможний працювати. Якщо я не зможу подбати про себе, то піду до притулку Воррена. Я не хочу приймати допомогу ні від кого.

15 листоп

Я переглянув кілька зі своїх давніх звітів, і дивно, але я не спроможний прочітати те, шо написав. Я можу прочітати деякі слова, але вони не мають глузду. Схоже, я справді їх написав, але харашо їх не помню. Я стомлююся дуже швидко, коли намагаюся чітати книжки, які купив в аптеці. Крім книжок