Олена Гриб - Агентство "Шарашка та партнери", Олена Гриб

– Психіатричну допомогу? – Шарашка несхвально спостерігав за переміщеннями Віти. – Тобі б не завадило трохи седативних, землянко.

– Сам ти псих! – Вона залізла на краєчок дивана. – А в нашому світі ...

– Такої хвороби немає, – знову перебила ворона. – Заспокойся. Якщо тобі стане легше, можеш потримати Тіна за руку.

Проти цього Віта не заперечувала – вона з самого початку планувала перевірити пульс іншосвітця. Тремтячими пальцями намацала жилку, почала рахувати… Його серце билося рівно, але занадто повільно.

Голова закружилась, і довелося спертися на спинку, трохи потіснивши Тіна. Таке недбале обходження з потерпілим розізлило птицю.

– Навіщо тобі мізки, га? – оманливо мирно прокричала вона. – Щоб у голові вітер не гуляв? Тому що, бачу, використовувати їх ти не збираєшся!

– Стихни. – Віта насилу ворушила губами. – Голова тріщить… І спати хочеться…

– Мені одне цікаво: ти зовсім з глузду з’їхала? Збираєшся пожертвувати своїм життям, щоб Тін очуняв на тиждень раніше? Чи справді нічого не розумієш?

«Бісова ворона! Навіщо ти послав мене до нього?! Міг би й нагадати, що торкатися його не можна! Але ж ні, сарказм захотілося продемонструвати! І я слухала, та не чула. А що тепер?» – Віта виявила, що навряд чи зуміє розчепити пальці, не кажучи вже про те, щоб відійти на безпечну відстань.

– Май на увазі: я тебе не підніму, – пригрозив Шарашка. – Але роби як знаєш. Сама захотіла. Моєї провини в цьому немає. Чуєш, партнере? Вона сама до тебе прийшла! Дур-р-репа!

Останнє виразно прозвучало в тяжкому сновидінні, що оповило Віту набагато швидше, ніж позавчора і навіть ніж учора.