Аріна Вільде - Без зобов'язань, Аріна Вільде

- Я бачу як ти на неї дивишся, Даміре, і хочу попередити - навіть не думай, - дивлячись мені в очі, холодно вимовляє Станіслав Богданов, мій старий друг. - Про що ти? – питаю якомога легковажніше, а сам розумію: якщо дізнається що Аврору його знечестив – покотяться голови. У мене може й багато грошей, але й він не ликом шитий. Заради сім'ї на все піде. - Про дочку свою, Желєзнов. Не прикидайся дурнем. Ти дорослий чоловік, так що думай мізками. У тебе таких як вона – у кожному місті по кілька. Не псуй мені дівку, не для тебе її виростив. Я б і радий, от тільки дівка ця в серці скалкою засіла. Але натомість інше зовсім кажу: - Я взагалі-то одружуюся. Через два місяці, тому не розумію з чого ти взяв, що у мене до твоєї доньки цікавість є....