Ольга Християнчук - Врятуй мене, якщо зможеш, Ольга Християнчук

-         Буває, ще помиритесь, - намагаюсь розрадити дівчину. Уявлення не маю, яку пораду їй дати.

-         Ти не розумієш, - активно качає головою. – Він хоче, щоб я залишилась з ним. А я не Давид. Я не можу піти проти волі батька. Що мені робити?

До мене починає доходити суть її слів. Скоріш за все, її хлопець такий самий, як я. Звичайний і без грошей.

Затамовую подих від хвилювання. Аліса пішла по стопам брата. Ой, що це буде? Уявити боюсь реакцію свекра. Він з Давидовим вибором змирився крізь зуби. А тут улюблена донька витворяє те саме.

Якщо її почуття міцні і серйозні, думаю, можна спробувати їй до помогти. Хоча я не впевнена, чи витримає вона жорсткий напір батька, котрий крок за кроком втрачає контроль над власними дітьми.

Відчуваю, що буде буря і я знову опинюсь в центрі подій.

-         Хочеш поради? Розказуй все по порядку, - строго говорю їй.