Kyle Kirrin - Ripple System, Kyle Kirrin

.

Хаус подивився на нього. Втирати його не треба, Френк.

?

Що?

Я сунув Френка в руку і стукнув його об поручні ліфта, поки пір'я не звільнилося, а потім увімкнув ліфт.

.

Дякую.

.

Впевнений. І так, це справді було дуже приємно, Хаус. Ми раді, що ви теж тут, як і вся гільдія. Без тебе не було б такого світу.

, .

Я сперся на поруччя і подивився вгору, хоча крізь туман, що здіймався вгору з багатьох довколишніх водоспадів, я мало що бачив.

.

Ви знаєте, ви пройшли дуже довгий шлях з перших днів. Це було круто бачити.

Вона посміхнулася. Дуже вам дякую.

Безперечно, вийшло набагато дивніше, ніж я очікував, додав Френк.

.

Дякую і вам.

.

Це не був комплімент.

? , .

Але чи не так? Ліфт уже сповільнювався, натикаючись на останній захід. Гаразд, увімкніть свої ігрові обличчя. Поняття не маю, що тут відбувається, але мене серйозно дивує відсутність охорони.

2.0

Хаус простягнув руку і почухав за правим вухом 2.0, а ліве сіпнулося. Ми повністю готові до смерті.

.

Ліфт зупинився, забряжчав метал. Туман був густіший, ніж минулого разу, і, незважаючи на те, що я дійшов до входу в Хайвотер, я не міг розгледіти нічого за тінню сусідніх будівель.

.

По моєму обличчю повіяв несвіжий вітерець. Повітря було прогіркле і тепле, пахло залізом і гниллю.

Я витягнув обидва свої пістолети і приготував пару вибухів, щоб перезарядити один з двох. Так, тут точно щось не так. Давайте рухатися.

,

Я штовхнувся в туман, і Хаус підійшов до мене, стиснувши булаву в обох руках, високо піднявши зброю.

,

Маленька темна постать мчала зліва направо вгору попереду нас, низько бігаючи рачки прямо через дорогу в провулок. Метал стукотів зсередини, наче все, що було в русі, розбилося об якісь сміттєві баки чи щось подібне.

, .

Ми продовжували рухатися, зброю витягали. Запах посилювався, коли ми досягали краю простору, де раніше протікала річкова система Хайвотера, де плоти колись переправляли людей через різні райони міста.

,

Плавучі пірси, які колись виявилися такими корисними, тепер висіли високо над безплідною землею, звиваючись на вітрі, подібно до мотузкових мостів в Оазисі.

, : .

Однак місцевість не була повністю сухою: невеликий струмок, глибиною близько трьох футів і п'ятьма футами в поперечнику, повільно петляв через яр.

.

Човен праворуч від вас, сказав Френк. Напевно, так і треба.

.

Я глянув. Поромник штовхав вузький човен через водний шлях, застряг у багнюці довгу палицю і штовхав нею судно вперед.

.

Я спустився вниз по багнистому березі і допоміг Хаусу зробити те ж саме.

, ; .

— вигукнув поромник, коли ми підійшли ближче, і хоча слів було нечутно, більше бурчання, ніж мови, закономірність була знайома; Здавалося, що він гукає свій старий маршрут.

Я сказав, що маю дуже погане передчуття з цього приводу.

Нормально, сказав Хаус.

Гадаю, що так, еге ж?

Я почекав, поки судно наблизиться, а потім стрибнув на борт, і багнюка хлюпала піді мною. Поромник зробив випад, але я був готовий, обидва пістолети вже підійшли.

,

Я ледь не вистрілив у Гравітаційного Птаха, щоб звільнити трохи простору і смикнути істоту з човна, але його випад зупинився далеко від мене, завдяки кільком товстим ланцюгам, які я не помітив. Вони були щільно обмотані навколо його талії, прикріплюючи його до лавки внизу.

Поромник ще кілька разів скреготав зубами, кусаючи повітря.

Допомагаючи Хаусу сісти на судно, я оглянув його.

( 23 )

Поромник (Рівень 23 Нежить)

: 3,250/3,250

К.с.: 3,250/3,250

: 0/0

МП: 0/0

Тепер, коли я підійшов досить близько, щоб зазирнути під вибілене сонцем лахміття, яке він носив, я зміг розгледіти важкі манишки, які скріплювали його зап'ястя та щиколотки. Він був повністю зв'язаний, лише нога могла рухатися в будь-якому напрямку.

,

Після ще кількох секунд штовхання він вигукнув ту саму спотворену промову, що й раніше, а потім повернувся до того, щоб переправити човен вузьким водним шляхом.

Він застряг майже відразу, але мертвий чоловік зрушив його з місця відпрацьованим поштовхом і змусив нас знову рушити.

.

Ну, це нове, сказав я. Я смикнув великим пальцем поромника позаду мене. міг би використати там попередження про містера Біті.

,

Ви можете використовувати багато речей, але деякі з них більш реалістичні, ніж інші, сказав Френк.

Туман все ще був дивно густим, враховуючи, як далеко ми відійшли від водоспаду, але він поступово розсіювався, коли ми прямували вглиб міста.

, -

Будівлі поступово загострювалися, і хоча я наполовину очікував побачити їх у руїнах, враховуючи, що нас супроводжував мертвий хлопець, споруди виглядали добре, хоча й були порожніми.

Це було дуже моторошно, наче все місто просто зібралося і поїхало з власної примхи.

.

Потім човен вдарився об щось тверде і зупинився.

— буркнув поромник і погнав нас назад, потім знову вперед, але судно застрягло ще дужче. Він дедалі більше хвилювався, коли його зусилля зазнали невдачі, потім зовсім здався і просто сидів, дивлячись на багнюку в передній частині судна.

Мені це дуже не подобається, сказав я.

, .

Я відкрив свій інвентар і обміркував свої варіанти, врешті-решт зупинившись на священній руні, яку я використовував ще в останньому крилі, щоб завдати додаткової шкоди нежиті.

Я перехилився через передню частину човна і вдивлявся у воду, гадаючи, за що ми зачепилися. Моє відображення дивилося на мене, тихо брижіючи.

, .

Потім очі закліпали, і я зрозумів, що відображення не моє на мить запізнилося.

Вода вивергнулася, потім руки простяглися і обхопили мої зап'ястя, перш ніж я встиг відійти. Я стріляв рефлекторно, накачуючи обличчя золотими струменями, які дивилися на мене з порожніх очей, з яких капала грязюка.

! .

Обидва вибухи встояли! – сказав Френк.

,

Ще блідіші руки ляскали по перилах, брудні нігті намагалися купити. Вони знайшли його, і раптом човен застогнав і затріщав, вода розлилася по краях, коли все, що нас було, почало тягнути маленьке судно під поверхню.

, !

Хату, дай мені руку!

Істота потягнула човен на повний фут під поверхню, і вода вилилася через борт. Як тільки я відчув, що рука Хауса обхопила моє плече, я активував і відправив нас обох на одну зі старих плавучих доріжок, яка тепер висіла на висоті десяти футів над головою.

,

Ми приземлилися купою, а доріжка прогнулася і погрожувала нас скинути. Хаус послизнувся і