Тала Тоцка - Ми - дракони, Тала Тоцка

Глава 23

Під склепіннями залу задзвенів повний обурення голос короля Сагідара:

— Високоповажний Перший Центуріоне, Івейна Верон піддана геронської корони, дозвольте мені, як її сюзерену, самому приймати рішення і виносити вирок. Я вимагаю доказів! Я впевнений, там якась помилка, дівчинка не могла…

— Будь-яка помилка виключена, ваша світлосте, — перебив його Другий Центуріон, Перший зберігав мовчання, при цьому невдоволено дивлячись на Сагідара. Ніхто не смів ставити під сумніви дії магічної жандармерії. — Ми засікли спалах чорної магії в Сплячому лісі і відстежили її до Леарни. Дівчина зізналася, які вам ще потрібні докази?

— Але навіщо, Ів? — Сагідар дивився на неї з болем, та Івейна опустила голову, не в силах винести цей докоряючий погляд.

— Що ж ви мовчите, сенарино? — звернувся до неї Третій Центуріон. — Дайте відповідь на питання свого короля.

— Так, відповідай, Іві! Що означає, щодо осіб королівської крові? Кого це стосувалося? — запитав Сагідар. Івейна, так і не знайшовши в собі сили подивитися в очі його світлості, підняла погляд на принца.

— Ейнара, ваша світлосте, — по залу прокотився гул обурених перешіптувань, Івейна прямо дивилася в очі молодого дракона, — я хотіла його причарувати.

— Але навіщо, Іві? — вражено подивилась на неї королева. — Навіщо тобі була потрібна прихильність нашого сина?

— Тому що я кохаю його, ваша світлосте, — відповіла Івейна, як і раніше не зводячи очей з Ейнара. Той повільно піднявся і рушив до неї.

— Навіщо, Іві? — неголосно промовив він, підійшовши впритул і теж дивлячись їй в очі. — Навіщо, якщо я і так... якщо ти і так моя наречена?

— У вас їх стільки, цих наречених, ваша високосте, — посміхнулася Івейна, — хіба у мене були хоч якісь шанси?

— Подивіться на неї, високоповажні центуріони, ви серйозно вважаєте, що така маленька і слабка дівчина могла відправитися вночі блукати по Сплячому лісі в пошуках чорного мага? — не вгамовувався король Сагідар. Ейнар продовжував дуже дивно дивитися на Ів.

— А ось це слушне питання, ваша світлосте, — Другий Центуріон повернувся до Івейни, — вам хтось допомагав, сенаріна Верон? Краще скажіть самі, ми і так дізнаємося.

— Я їй допомагав, — виступив в центр Рассел Северін, — це я супроводжував Івейну в Сплячий ліс.

— Расе! — з відчаєм вигукнув Ейнар. — Навіщо ти це робив?

— Бо він мій кровний, — відповіла за Рассела Іві. Всі три центуріони переглянулися з зовсім ошелешеним виглядом.

— У вас є кровний, сенаріна Верон? — звернувся до неї здивований Третій Центуріон. — Якщо ви така сильна, навіщо вам знадобилася чорна магія?

Івейна промовчала. Другий і Третій Центуріони запитали головного:

— Його теж заберемо, Перший?

— Не варто, — той ледь хитнув головою, — він сам сконає, лише тільки припинить битися її серце.

— Прошу за нами, сенаріна Івейно, — Третій вказав на двері, але знову втрутився Сагідар.

— Я як ленний король Герони наполягаю, щоб моя піддана залишалася в Леарні, високоповажні центуріони. Запевняю вас, королівські темниці анітрохи не менш надійні. Нехай сенаріна Верон проведе там ніч, ви теж відпочинете, а завтра з ранку ви зможете... — він запнувся, — привести вирок у виконання.

Центуріони спочатку подивилися один на одного, потім на Першого і отримали ствердний кивок. Король викликав гренадерів.

— Стійте! — крикнув Ейнар, обводячи оточуючих повним відчаю поглядом. — Я не дам вам її забрати, я одружуся на Івейні зараз же. І ви не зможете заподіяти зло майбутній королеві Герони! Вона нічого не домоглася в Сплячому лісі, тому що я вже давно... — він замовк, безсило звісивши руки.

Перший Центуріон зміряв його холодним поглядом і відповів, дивлячись у порожнечу:

— Ви можете хоч тричі одружитися на сенарині Верон, але вам доведеться відразу ж овдовіти, ваша високість, закон один для всіх.

— Якщо завтра ви, його світлість король або його величність амір захочете побавитися чорною магією, ми вас теж стратимо, — без тіні сумніву мовив Другий Центуріон.

— Не треба, Ейнаре, — Івейна підійшла близько-близько до принца, їхні обличчя майже стикалися, і вона прошепотіла ледве чутно: — Сховай це, якщо хочеш мені допомогти, — повернулася спиною, і в його долоні ковзнув кинджал. Ейнар присунувся ближче, загороджуючись нею, як ширмою, і спритно сховав кинджал за широким поясом під жилетом.

— Дозвольте перевірити вас на наявність магічних артефактів, сенаріна Верон, — запитав дозволу Третій Центуріон. Іві кивнула і з готовністю підняла руки. Кинджал вже у Ейнара, тепер вони нічого не знайдуть.

***

Івейну відправили в міську темницю, де Другий Центуріон особисто перевірив якість магічних замків на решітці її камери. Вона без сил опустилася на матрац, виданий за наполяганням її світлості після того, як Центуріони рішуче відмовили в утриманні Івейни під домашнім арештом у своїх покоях. Особливо наполягав на темниці той самий Другий Центуріон.

Іві зітхнула і притулилася спиною до грат. Так тепліше, стіни в темниці зовсім холодні. Вона так і не змогла подивитися в очі королю з королевою, можливо, тому що в цих очах не було ні натяку на осуд, а тільки співчуття і жаль? Рассел, точніше Ітем, дивився, як її відводять, з німим відчаєм, і тут Івейна нічим не могла йому допомогти. Хто б їй допоміг.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍