Ана-Марія Еріш - Останній дракон, Ана-Марія Еріш

- Ні, Каталіно. - посміхнулася Делія. - Просто тут ніхто й нікому про це не говорить, адже очікування неймовірно приємне. Так, спочатку ти хвилюєшся, а потім приходить усвідомлення, що все просто чудово.                                                                                                                                                           

Я хотіла ще щось сказати, та все ж зрозуміла, що Делія має рацію. Невже в мене вийшло закінчити Академію Метаморфів? Я пам'ятаю себе вісімнадцятирічною дівчинкою, яка вперше переступила поріг цього навчального закладу. Тоді я боялася, що мене тут ніколи не сприймуть. Думала про те, як пережити ці чотири роки. А тепер навіть не хочеться йти звідси. Це місце стало для мене ніби домом. Тут я знайшла друзів, правду про себе та своє кохання. І хоч я впевнена, що ми з усіма одногрупниками та просто знайомими з Академії будемо підтримувати спілкування, та все ж я буду дуже сумувати. Однак зараз вже час починати нове життя, яке буде сповнено новими пригодами...