Юрій Миколайович Щербак - Час смертохристів. Міражі 2077

чи на сьомий (за його підрахунками) день Гайдука повели на допит. Це була порівняно простора кімната зі штучним освітленням і досить свіжим повітрям. Гайдука всадовили за довгий стіл обличчям до великого вікна-дзеркала, за яким ховалися ті, хто спостерігав допит. До кімнати увійшла людина у мундирі ГЕПРУ й білому каптурі з прорізами для очей. «Український Ку-Клукс-Клан в дії», — подумав Гайдук. Людина представилася радником юстиції першого рангу генералом Бєляєвим, і Гайдук одразу згадав «тандем Беляева — Черняева», описаний у всіх підручниках з ведення слідства: це була метафора «доброго» і «злого» слідчого.

Беляев і справді виявився «добрим»: спитав Гайдука про самопочуття, поцікавився, чи не має претензій до умов перебування, але на вимогу зустрітися з адвокатом показав йому відповідну статтю Карного Кодексу, яка забороняла, в інтересах нерозголошення таємниці слідства, допускати адвокатів до підозрюваних у скоєнні особливо тяжких державних злочинів. Зітхнувши, Бєляєв, наче вибачаючись, сказав, що Гайдукові хазяї американці чинять те ж саме на базі Гуантанамо, базі Менсфілд і в штаті Юта. Він довірливо повідомив підслідному, що практикувався свого часу в тюрмі штату Юта і дуже схвально ставиться до американського досвіду «прання душ і мізків». Тому запропонував добровільно піти на співпрацю зі слідством і щиросердно відповісти на п'ять запитань — якомога детальніше, з прізвищами, фактами, датами, сумами.

1. Хто був ініціатором змови проти гетьмана України, хто її очолював, хто входив до КОПОР (Комітету порятунку України), якою є організаційна мережа змови, яка дата державного перевороту була намічена змовниками.

2. Коли і як Гайдук був завербований Центральною службою безпеки Конфедерації, Розвідувальним Бюро ОГБ, МІ9 та департаментом контррозвідки Швейцарії? Які державні таємниці видав Гайдук ворогу, які суми винагороди отримав і де їх тримає. Яку роль грала агентка Космічної розвідки Конфедерації Б. О'Коннел у вербуванні Гайдука;

3. Хто санкціонував проведення операції «Ахіллесова п'ята», яка її мета, що досягнуто в результаті операції, чому загинув капітан Заур Хамзин, де зберігаються носії інформації, вилучені з серверних комп'ютерів;

4. Чому Гайдук убив підполковника Безпалого, хто допомагав йому в цьому;

5. На якій підставі збирав Гайдук компроментуючі матеріали на керівників держави, хто санкціонував ці дії, де зберігаються файли?

— Звичайно, — люб'язно повідомив Бєляєв, — публічно проти вас будуть висунуті звинувачення в корупції та використанні службового становища в особистих цілях і нанесенні державі збитків в особливо великих розмірах. Народ наш дуже любить таке читати. І дуже довіряє цим матеріалам. Уже готується телефільм про ваші закордонні маєтки, серія інтернет-публікацій та статей в газетах про використання державного транспорту, про продаж передових українських технологій за мільйони глобо, про ваше сексуальне розпутство і розбещення малоліток. Після цього, генерале, шибениця здасться вам найкращим виходом із ситуації. За ці три дні, що ви відпочивали в ізоляторі, ми провели величезну роботу. Допитано сотні свідків у вашій справі, заарештовано десятки ваших поплічників, членів КОПОР.

Він обернувся до вікна-дзеркала і клацнув пальцями. Двоє наглядачів у чорному затягли до кімнати закривавленого, майже непритомного генерала Прядка. Синці під очима виглядали як чорна маска на маскараді і свідчили про травми мозку.

— Повторіть, Прядко, що вам відомо про змову і про роль Гайдука, — наказав Бєляєв.

— Ігоре... Петровичу... пробачте мені... —ледве ворушив губами Прядко, — я їм все сказав.

— Що все?

— Все... про нашу змову... вони і так все знали.

Прядка волоком витягли зі слідчої кімнати.

Бєляєв був задоволений цією сценою і весело спитав:

— Ну то що, генерале? Колотися будемо? Давайте, голубчику, не тягніть... У мене кава є бразільська, запашна... Пишіть явку з повинною, а тоді й кавусю вип'ємо. Ви курите? Є кубинські сигари.

— Fuck you, — сказав Гайдук. — Ти ці сигари від Сапатерро отримав? Ти в списках, пам'ятай.

Від такого нахабства Бєляєв сторопів, схопився за ку-клукс-кланівський балахон, наче намірився його скинути, щоб не заважав дихати в хвилину святого обурення.

— Ти... ти... американський пиндюк... будеш мені погрожувати? Та я тебе... — він махнув рукою у вікно й гукнув:

— Черняєв... візьмись за цього...

— Слухай мене, блазню, — сказав Гайдук. — Негайно передай Крейді, щоб прийшов сюди. Я маю для нього погані новини. А якщо ця мразь, — він кивнув на Черняєва в чорному мундирі з чорним каптуром на голові, який вже закасував рукави, — торкнеться мене, новини для Крейди будуть ще гірші. Зрозумів?

— Так точно, — розгублено сказав Бєляєв, пойнятий страхом, що його втягують у грізне й незрозуміле протистояння, в якому можна втратити все. Адже з того боку вікна-дзеркала стояв сам Іван Оврамович Крейда, й невідомо було, чи можна ігнорувати погрози цього американського пиндюка? Бєляєв (справжнє прізвище якого було Опришко) вирішив виграти час і порадитись з самим Генеральним Прокуратором: врешті-решт, нікуди цей Гайдук не дінеться від найсправедливішого в світі українського правосуддя.

Він жестом наказав Черняєву (прізвище якого було Дзагоєв) вийти з кімнати і, вірнопіддано дивлячись у вікно-дзеркало, оголосив:

— Перерва. Дайте підслідному води.

Бєляєв вийшов до сусіднього приміщення — радитись з Крейдою. Гайдук жадібно випив теплу хлоровану воду. Його мучила думка про Божену: що з нею? Невже через годину її приведуть на очну ставку в такому ж стані, як бойового генерала Прядка? Чи подіє Гайдуків шантаж на Крейду, який чудово розуміє, яку загрозу становить втрата серверів на Крейдосі та Хіосі.

Шантаж не подіяв. У сусідній кімнаті було прийнято рішення не піддаватися на погрози Гайдука, не йти на контакт з ним, а знищивши будь-яку волю до опору, якомога швидше домогтися повного визнання ним усіх звинувачень.

До слідчого приміщення ступили Черняєв і двоє помічників. Гайдук відчув удар гумовою палицею по голові, від чого втратив свідомість. Коли прийшов до тями, вже лежав, прив'язаний липкою стрічкою до стола. До мошонки підвели електроди і боляче защемили їх. Спеціальним реостатом Черняєв підвищував напругу струму — біль ставав нестерпним, вогонь охоплював низ живота, по тілу хвилями прокочувались судоми, і здавалося, що мозок теж був охоплений полум'ям. Тільки одна рятівна думка зростала і утверджувалася в цьому вогняному хаосі, у цих смертних муках. Думка ця — ВИЗНАТИ ВСЕ, припинити муки. Він уже був готовий прошепотіти катам, що визнає вину, все, що скоїв колись і чого ніколи не робив, але голосу не стало — і він утратив свідомість.

— От блядь симулянтська, — сказав Крейда Беляеву. — Як паскудити, він герой. А як перед батьківщиною відповідати — одразу на той світ тікає.

Крейда сидів за маленьким