Леонід Олександрович Сапожніков - Криве дзеркало війни. Міфи та загадки Другої світової

нацистським тузам, вони можуть щонайменше позбутися влади. А нацистським злочинцям середнього рангу («валетам») введення військ загрожувало б в’язницею або шибеницею, отож фюрер і його компанія в Південній Америці були їм теж не потрібні...

Гітлер не міг нікуди втекти і з іншої причини. Він був зломлений морально та фізично. Ось свідоцтво його особистого фотографа Гофмана:

«Загибель усього, на що він покладав надії, крах мрії, провал планів на майбутнє і наслідки липневого вибуху — все це об’єдналося, завдавши тяжкої шкоди цій людині. Постійно перебуваючи у гнітючому настрої, в розумовому заціпенінні, доходячи до стану психічного розладу, фізично виснажений, Гітлер перетворився на тремтячу тінь колишнього себе і нагадував викинутий на берег кістяк корабля, звідки давно пішло життя».

29 квітня він отримав два останні удари: дізнався, що армія Венка, яка йшла захищати Берлін, оточена росіянами і що Муссоліні з коханкою Кларою Петаччі розстріляні італійськими партизанами, а відтак повішені за ноги. Після цього він прийняв остаточне рішення.

«Того дня на Гітлера було страшно дивитися, — згадував Раттенхубер. — Він покликав мене, Лінге та Гюнше й ледь чутним голосом сказав нам, щоб трупи його і Єви Браун було спалено: „Я не хочу, щоб вороги виставили мій труп у паноптикумі“».

Німецькі генерали, добровільно йдучи з життя, були зобов’язані застрелитися. Верховний головнокомандувач — тим паче. Лінге і Гюнше намагалися приховати, що Гітлер малодушно вибрав отруту. Але в медичному акті огляду трупа записано: «В роті виявлено уламки скла, які є частками стінок та дна тонкостінної ампули».

Натомість Єва Браун виявила неабияку мужність: могла врятуватись, але повернулася до бункера, щоб піти з життя разом із фюрером. Однак поставила умову: тільки як дружина! Сумне одруження відбулося в бункері 29 квітня. А вранці 30-го на привітання дочок Геббельса «Гутен морген, тьотю Браун!» Єва гордо відповіла: «Не тьотя Браун, а тьотя Гітлер!».

Найбільша мрія її життя здійснилася за день до смерті.

Джерела

Література:

Адам В. Катастрофа на Волге. Смоленск, «Русич», 2001.

Безыменский Л. Операция «Миф», или Сколько раз хоронили Гитлера. Москва, «Международные отношения», 1995.

Бережков В. Как я стал переводчиком Сталина. Москва, «ДЗМ», 1993.

Бережков В. Рядом со Сталиным. Москва, «Вагриус», 1998.

Бережков В. Страницы дипломатической истории. Москва, «Международные отношения», 1987.

Бережков В. Тегеран, 1943. Москва, АПН, 1968.

Березняк Е. Пароль «Dum spiro...». Рассказ разведчика. Киев, Политиздат Украины, 1987.

Березняк Е. Я — «Голос». Москва, «Молодая гвардия», 1971. Берия С. Мой отец Лаврентий Берия. Москва, «Современник», 1994.

Бивор Э. Падение Берлина. 1945. Москва, «АСТ», 2004.

Бивор Э. Сталинград. Смоленск, «Русич», 1999.

Борщаговский А. Тревожные облака. Москва, «Физкультура и спорт», 1984.

Брздли О. Записки солдата. Москва, Изд-во иностранной литературы, 1957.

Быков В. Сотников. Москва, «Зксмо», 2005.

Вайцзеккер 3. Посол Третьего рейха. Москва, «Центрполиграф», 2007.

Варлимонт В. В ставке Гитлера. 1939-1945. Москва, «Центрполиграф», 2005.

Гальдер Ф. Военный дневник. Москва, Воениздат, 1968-1971.

Гитлер А. Моя борьба (Mein Kampf). Москва, «Т-Око», 1992.

Голль Ш., де. Военные мемуары. Москва, «АСТ»; «Астрель», 2003.

Горчаков О. Внимание: чудо-мина! Москва, «Советская Россия», 1973.

Гоудсмит С. Миссия «Алеое». Москва, Атомиздат, 1963.

Гофман Г. Гитлер был моим другом. Москва, «Центрполиграф», 2007.

Гровс Л. Теперь об этом можно рассказать. Москва, Атомиздат, 1964.

Гудериан Г. Воспоминания солдата. Москва, Воениздат, 1954.

Жуков Г. Воспоминания и размышления. Москва, «ОЛМА-ПРЕСС», 2002.

Ильф И., Петров Е. Золотой теленок. Москва, «АСТ», 2005.

Иойрыш А., Морохов И., Иванов С. А-бомба. Москва, «Наука», 1980.

Исаев А. Котлы 41-го. История BOB, которую мы не знали. Москва, «Зксмо», 2005.

Коллектив авторов. История войны на Тихом океане (в 5 томах). Москва, Изд-во иностранной литературы, 1957-1958.

Кондратьев В. Халхин-Гол: война в воздухе. Москва, библиотека журнала «Техника  молодежи», 2002.

Кукридж Е. Тайны английской секретной службы. Москва, Воениздат, 1959.

Манштейн Э. Утерянные победы. Москва, «АСТ», 2009.

Медведев Д. Сильные духом. Москва, Воениздат, 1951.

Медведев Д. Это было под Ровно. Москва, «Детская литература», 1968.

Митчем С., Мюллер Д. Командиры Третьего рейха. Смоленск, «Русич», 1995.

Молчанов Н. Генерал де Голль. Москва, «Международные отношения», 1980.

Орловский С., Острович Р. Эрих Кох перед польским судом. Москва, изд-во Института международных отношений, 1961.

Пикер Г. Застольные разговоры Гитлера. Смоленск, «Русич», 1998.

Пэдфилд П. Секретная миссия Рудольфа Гесса. Смоленск, «Русич», 1999.

Раушнинг Г. Говорит Гитлер. Зверь из бездны. Москва, «Миф», 1993.

Ржевская Е. Берлин, май 1945. Москва, «Московский рабочий», 1986.

Ржевская Е. Геббельс. Портрет на фоне дневника. Москва, «АСТ-ПРЕСС КНИГА», 2004.

Риббентроп И. Мемуары нацистского дипломата. Смоленск, «Русич», 1998.

Роковые решения (сборник статей генералов вермахта). Москва, Воениздат, 1958.

Рузвельт 3. Его глазами. Москва, «АСТ», 2003.

Скорцени О. Секретные задания РСХА (Война без фронта). Москва, «Прибой», 1997.

Смирнов С., Зубков В. Краткие очерки истории ВНИИРТ. Москва, изд-во ОАО «Всероссийский институт радиотехники», 1996.

Старинов И. Записки диверсанта. Москва, Альманах «Вымпел», 1997, № 3.

Суворов В. День «М». Москва, «АСТ», 2007.

Суворов В. Ледокол. Москва, «АСТ», 1994.

Суворов В. Последняя республика. Москва, «АСТ», 2010.

Судоплатов П. Спецоперации. «ОЛМА-ПРЕСС», 1997.

Супрун М. Ленд-лиз и северные конвои. Москва, «Андреевский флаг», 1997.

Типпельскирх К. История Второй мировой войны. Москва, «АСТ», 1999.

Томас Н., Кабальєро Хурадо К. Вспомогательные формирования вермахта. Москва, «АСТ», «Астрель», 2003.

Уль М., Зберле X. Неизвестный Гитлер. Москва, «ОЛМА-ПРЕСС», 2006.

Флеминг Я. Казино «Рояль». Москва, изд-во «ГАСК „ЮТ“», 1990.

Ханфштангль 3. Мой друг Адольф, мой враг Гитлер. Екатеринбург, «Ультра. Культура», 2006.

Хильгер Г. Я присутствовал при зтом. Москва, «Международные отношения», 1990.

Хоффман Й. История власовской армии. Париж, «ИМКА-ПРЕСС», 1990.

Хрущёв Н. Воспоминания. Москва, «Вагриус», 2007.

Черчилль У. Вторая мировая война. Москва, Воениздат, 1991.

Шелленберг В. Мемуары (Лабиринт). Минск, «Родиола-плюс», 1998.

Ширер У. Берлинский дневник. Москва, «Центрполиграф», 2002.

Ширер У. Взлет и падение Третьего рейха. Москва, Воениздат, 1991.

Шпеер А. Воспоминания. Смоленск, «Русич», 1997.

Штрик-Штрикфельдт В. Против Сталина и Гитлера. Москва, «Посев», 1993.

Зйзенхаузр Д. Крестовый поход в Европу. Смоленск, «Русич», 2000.

Fleming Р. Operation Sea Lion. Westport, Creenwood Press, 1977.

Popov D. Spy/Counterspy. The Autobiography of Dusko Popov. NewYork, Grosset&Dunlap, 1974.

Газети:

«Правда». Москва, 1941-1945 гг.

«Известия». Москва, 1941-1945 гг.

«Українське слово». Житомир — Київ, вересень — грудень 1941 р.

«Нове українське слово». Київ, 1942 р.

Інтернет-джерела:

Архивные тайны. Освобождение Парижа (кинохроника). Студия «Артз