Дієз Алго - Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
МІРГАН
Візит до Айгуєль - останнє, що повинно було бути зроблено, і він вже позаду. Завтра вранці я вирушаю в дорогу разом з півсотнею своїх людей. Але життя підносить несподівані сюрпризи. Вдома у сестри мене чекає Фрай. Він майже спить у кріслі і скидається, побачивши мене.
Ми обіймаємось і він падає назад. Айвен стурбовано на нього поглядає.
- Мірган, твій друг наполягав, що має побачити тебе терміново. Я навіть послала людину у казарми шукати тебе. Що ти знову вчинив?!
- Це вже не він, - заперечує Фрай. – І хоч мені до чортиків кортить взнати, що ти наробив тут, проте спочатку я розповім свої новини. А потім спатиму як немовля, леді Айвен. Ось прямо тут, у вас на килимку.
- Я розпоряджуся підготувати тобі кімнату, Фрай, - встає Айвен і перед тим, як вийти, озирається на мене. – Мірган, ти маєш мені розповісти все більш детально згодом. Щоб я не взнавала новини з вуст придворних пліткарок.
Я сідаю поруч Фраєм у крісло коло каміну. В мене на язиці сверблять питання, але без нагальної потреби Фрай так не гнав би. Його новини важливіші. Судячи з його виду – він і ніч провів в сідлі.
- Отже. – каже Фрай. – Так, щоб коротко. Ава з сином у Лейвуді – я сам відвіз її. Леді Агата теж ніби в безпеці, але у всій цій історії дуже багато питань.
- В безпеці? А були в небезпеці?
- Так. Твоє питання щодо шлюбу Ави з Кертісом – абсолютно ні. Вона боїться його, і небезпідставно. Все взагалі виглядає досить дивно і я не знаю повної картини. Я привіз тобі лист від неї – можливо, вона там пояснює все це. Я можу лиш доповнити не дуже значними деталями… А тепер скажи мені – що з Іргіс? Ти добився її руки?
- Іргіс… в минулому. Тут теж є багато чого розповідати… Наразі справи такі – її родина готувала замах на Седріка і Вортімера, збиралась зіграти на антипатії народу до нареченої принца. Я більше не бажаю бачити її своєю дружиною – надто багато взнав…
Очі Фрая вилазять з орбіт.
- Замах?! Ти відмовився від Іргіс?! Думав – небо скоріше впаде.
- Тут є багато всього. Давай, ти підеш відсипатися – а я читати листа. Зранку поговоримо на свіжу голову.
Фрай пристає на цю пропозицію і ми розходимось по кімнатах: він – засипаючи, а я з листом, що пече мені пальці.
Ніч була майже безсонна. Не раз я пожалів, що відправив Фрая. Ава написала дуже стисло про основні події, що сталися за моєї відсутності. Безліч питань, на які нікому дати відповідь. І ім’я Девіна зустрічається в цьому листі надто часто.
Вони з Реєм, і мати – єдині близькі мені люди. Ще Фрай з Гавейном – але ті чоловіки, і здатні себе захистити. Останні події змушують тривожитись і почуватися винним. Виявляється, навіть моє визнання не може захистити Рея. Я пожертвував сином, щоб мати можливість отримати Іргіс – і залишився ні з чим. Чи опиралась би Ава одруженню так само рішуче, якби я наполягав? Можливо, її відмова пояснювалась тим, що ми були абсолютно незнайомі? Жінка в шлюбі залежна від чоловіка, а Ава не з тих, хто воліє коритися. Ті ж дні, що ми провели разом… мені сподобалось спілкуватися, бути поруч з нею. Можливо, договірний шлюб був би хорошим варіантом. Рей отримав би всі права і захист, а ми з Авою мали б дружні відносини. І з розумінням ставились би до потреб одне одного. Все ж таки зараз вона мене кличе…
За сніданком Фрай вирішує повертатися разом зі мною.
- Хоч мені і шкода залишати Йорнборг, до ладу тут не побувавши, але моя допомога може тобі знадобитися. А тут всі найбільші події, судячи з усього, заварив ти і все вже закінчилось. Я можу поїхати у Йорнборг і пізніше, от тільки заскочу до Гавейна. Можеш не чекати мене – нажену дорогою.
Ось це вже ні. Я й так цілу ніч чекав. Але Фрай непохитний, і все, чого я домагаюсь – відкласти від’їзд на дві години.
- Я попросив Гавейна порозпитувати на рахунок Кертіса, - каже Фрай дорогою.
Я здивовано підіймаю брови. Як на мене – тут все просто. Лорд з небагатих і не впливових в глушині знайшов собі жертву, яка виглядає беззахисною. Йому доведеться переконатися у своїй помилці, от і все.
- Його син живе в столиці. – продовжує Фрай. – І не те щоб підтримує з батьком близькі стосунки. Він якраз заможний, завдяки вдалому шлюбу. Не знаю, як тобі пояснити. От на перший погляд все зрозуміло – як ти й говориш. Але і Ава, і леді Агата… вони поводяться так, ніби старий Кертіс небезпечніший, ніби знають про нього щось таке… І Девін не схильний легковажити.
- Що, врешті решт, за Девін?! – не витримую. – Хто це?
Фрай підіймає брови.
- Один з твоїх офіцерів, що ти відправив після війни у Вінтхол. Девін Локвуд. Леді Агата відправила його до Ави, коли та звернулася за допомогою. Вони, здається досить близькі.
- Хто саме? Мати і Девін? Чи…
- Девін і Ава. Вони довіряють одне одному.
- Просто довіряють?
Фрай примружується і міряє мене очима.
- Я не можу казати того, чого не знаю. Але він піклується про неї і вона приймає його турботу. До того ж небезпека зближує людей, а вони разом билися на дуєлі, придумали оцей план втечі…Мені здається, вони досить близькі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго», після закриття браузера.