Євгенія Анатоліївна Кононенко - Повії теж виходять заміж, Євгенія Анатоліївна Кононенко

увагу молодого аспіранта Олександра Тимченка, котрий в охайному костюмі при краватці вів практичні з наукового комунізму на факультеті точного машинобудування, усім своїм виглядом символізуючи глибоко науковий підхід до всього, навіть до комунізму зразка 1984 року.

Коли Неля у важкі хвилини пригадувала, що, власне, хорошого було в її житті, то в актив потрапляли долюбовні стосунки із Сашею Тимченком, коли той дивував її нетрадиційним, як на ті часи, поглядом на ревізіоністську ідеологію та неоднозначним ставленням до її проявів. А коли почалася любов, все хороше розпорошилося. Під час акту Саша поспішав, боячись, що прийде мама. Коли одружилися, Саша також боявся, що мама в сусідній кімнаті почує. Коли Юрчик народився, у Саші був на носі захист дисертації про ревізіоністську ідеологію. Після того, як Сашина мама розбуркала Нелю після безсонної ночі з дитиною, щоб та негайно йшла протирати для Саші морквяний сік з яблучним пюре, – Неля зібрала речі й поїхала до своєї мами.

Нещасливою долю Нелі Тимченко не можна було назвати.

Особливо за критеріями країни, де відбувається дія. Жила у центрі міста в будинку, де квартири дорожчі, ніж в Амстердамі.

Працювала в установі з хитромудрою назвою. Там, хоча й не платили місяцями, проте співробітників іноді запрошували до Європи. Неля вже двічі була на конференціях зі входження Східної Європи до Європи правдивої. От тільки з мужем не поталанило. Втім, з її мужем, як вона довідалася з випадково побаченої телепередачі, пощастило іншій жінці.

Саша Тимченко трошки нагуляв щік і діафрагми, але від часів наукового комунізму практично не змінився. Поряд з ним сиділа вульгарна на вигляд білява жіночка у знадливій сукні на бретельках. Ведуча представила її широкому загалу як одну із найглобальніших зірок місцевої естради Тетяну Кудріну. То була вірна дружина Тимченка, його подруга і помічниця в усіх справах. А самого Тимченка представили телеглядачам як поета-пісняра. Так, Неля краєм вуха чула, як в ефірі звучало: «на слова Олександра Тимченка!» Але через фатальну поширеність імені й прізвища не могла й уявити, що який-небудь примітивний текст на кшталт: «Я і ти/занурені світи/Пливемо/Живемо» створив той, хто надсилає їй щомісяця по 37 гривень 16 копійок на утримання неповнолітнього сина Юрія. Саша Тимченко перед телекамерою цілує Кудриній руки. Довірливо розповідає телеглядачам, що вона йому породила двійко діточок. Як вдається узгоджувати родину і творчість? Звичайно, дуже важко. Але якщо згода в сімействі, то як же без пісні?

Потім Кудріну запросили заспівати, і вона зізналася, що сьогодні не в формі, бо вранці варила сімейству борщ. Але потім все-таки вийшла на подіум, і, професійно демонструючи ноги, затягла текстово бездарну пісню про пріоритет родинних цінностей над усіма іншими.

Тяжкий закінчується день, Нема домашнім справам ліку. А я чекаю чоловіка, Щоб заспівати з ним пісень.

Пані Кудріна співала повільно, ретельно вимовляючи слова. Очевидно, композитор створював такий ритм, щоб донести до слухача глибинний філософський зміст поезії пана Тимченка.

У паралельній сон-країні Зітхають діти уві сні. Нема ніде в усій Вкраїні Такої дружної сім'ї.

Колись, у долюбовний період стосунків, Саша Тимченко цитував неймовірно хороших поетів. І Неля, сидячи в бібліотеці, відкладала дипломну роботу з точного машинобудування, шукала тих поетів, віднаходила зацитовані Сашею рядки. Ото варто було долучатися до висот світової культури, щоб у результаті продукувати тексти для нездари Кудріної!

Цю пісню зараз багато хто співає. Шлягер кварталу.

Раніше вона не зауважувала її, як і не звертала уваги на тисячі інших подібних «шедеврів». Але зараз необхідно поділитися з кимось почутим і пережитим.

Неля набрала телефон свого приятеля і шефа, завідувача лабораторії духовної інтеграції з Європою Володі Сидоренка.

Влодко поспішав, слухав її неуважно, одначе недарма вважався найсвітлішою головою в Інституті гуманітарних проблем сучасності й одразу належним чином зреагував:

- На кий біс ти аналізуєш якість шлягерних текстів за критеріями Анакреона? Народу потрібні такі пісні, і вони існують. Ти ліпше подумай, скільки він одержує за цей так званий шедевр. І подумай, де б знайти юриста, щоб і твій Юрко теж щось із того мав. Бо в нашому інституті заплатять ще нескоро.

Цілком конструктивне зауваження. От що то чоловічий розум. Неля почала обдзвонювати знайомих. Їй порадили звернутися до юриста Дашинського, одного із найвідоміших фахівців у галузі інтершлюбних стосунків.

Все виявилося не так і просто. Скорше за все, як пояснив ситуацію Дашинський, гроші за виконані на концертах пісні сплачують спонсори концертів неофіційно, так би мовити, «в конвертах». Тимченко-батько ніде за них не розписується.

Такі доходи дуже важко обкласти як податками, так і аліментами. Звичайно, за виконання пісень на радіо й телебаченні йому йде якийсь гріш, але то не основне місце роботи. Дашинський уважно в лупу розглянув печатку на квитанціях на 37 гривень 16 копійок.

- Ось, бачите, в нього місце роботи – якийсь навчальний заклад. Звідти він і сплачує вам належні 25 відсотків. А дістатися до його інших офіційних доходів можна буде, лише коли введуть систему особистих кодів. За те, щоб обкласти реальні доходи поета-пісняра Тимченка, можна взятися, але це коштуватиме не менше ніж, – Дашинський назвав солідну суму, – але гарантії нема, бо все залежатиме від совісті Тимченка, якої, судячи з усього, нема. Краще створити навколо нього негативну думку, написати в пресі, що перша дружина з дитям жебракують у переході, поки він з Тетяною Кудріною співає про любов. Газети охоче візьмуть такий матеріал, буде широкий резонанс, і тоді з Тимченка можна буде одноразово здерти суму в валюті.

- Але ж я не бомжую із сином, – заперечила Неля, – а працюю в Інституті гуманітарних проблем сучасності.

- Тоді й не знаю, як з вами бути, – розвів руками Дашинський. – У вас ще може бути