Альбіна Яблонська - Розлучення. Він кохає іншу, Альбіна Яблонська

Слова про те, що я на гарматний постріл не підпускаю Давида до дітей, просто-таки застрягли в горлі. Та ще й Назар... Вони ж повбивають один одного. Страшно уявити, у що виллється їхнє спілкування без мене.

— Давид зараз зайнятий на роботі.

— Його немає в місті? Він у відрядженні?

Я опустила очі. Роман наполягав на тому, що до школи має вирушити мій чоловік. Та не я.

— Ні. Він не у відрядженні. Він на місці. Просто зараз він украй зайнятий.

— Ти дзвонила, питала? І він відмовився тебе підстрахувати на сімейному фронті? — Я так само ворушила губами, проте не могла сказати нічого змістовного. Ми не говорили з Ромою про моє розлучення із Савицьким. Можна сказати, він до пуття нічого не знав. — Що ж це за батько тоді такий, що не може приділити своїм дітям кілька годин на день? Йому начхати на твої шанси піднятися кар'єрними сходами? — Рома застебнув портфель і несхвально поцикав. — Схоже, твій чоловік думає лише про себе.

— Усе може бути, — відповіла я напівголосно. — Тут я з тобою згодна. Чоловік у мене дійсно егоїст. Що правда, то правда.

— Я можу відправити в школу свого секретаря. Вона чудово ладнає з дітьми. У неї своїх уже троє.

Я уявила, які чутки підуть після такого випадку. Щоб якась секретарка вирушила на розбірки зі шкільним психологом. І вислухала від директриси все те, що вислухала від неї я сама телефоном.

А потім увесь цей бруд розлетиться колективом за лічені години. Я не хочу афішувати свої сімейні проблеми. Вплутувати сюди сторонніх не можна.

— А відпустити мене хоча б на годину — геть не варіант?

— Ні, — відповів він холодно. І подивився на зап'ястя із золотим годинником. — Нам уже час. Усе має розпочатися за дев'яносто хвилин. А нам ще сукню тобі потрібно вибрати... Чекаю на тебе з паперами внизу на парковці. Даю п'ять хвилин на збори. Не змушуй керівника довго чекати.