Анна Пахомова - Будь зі мною , Анна Пахомова

- Не треба, - Віра похитала головою.

- Тоді, - Лара зиркнула на телефон, і продовжила: - Годі валятись  гайда гуляти!

- Ти погоду бачила? – похитала головою Віра. За вікном хмарилось і пролітав дощ. Та і настрій у неї був не прогулянковий. Хотілось кутатись в ковдру і рюмсати, оплакуючи свої нещасні почуття. Але Лариса з самого ранку торсала Віру, не даючи депресувати. Здавалось, вони з Жидкіним були в змові – весь тиждень Дмитро Валентинович завантажував Віру роботою, так що в п’ятницю вона почала підозрювати, що більшість його доручень не мають жодного змісту. А на вихідних за Віру взялась подруга.

- А ми в боулінг підемо, - не заспокоювалась Лариса. – Чи на катринг.

- Тож розваги для дітей, - з сумнівом протягнула Віра.

- І що? Хто нас зупинить?

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно