Олександр Кваченко - Невідома планета 2, Олександр Кваченко
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Біля дальньої стіни була схожа панель управління з великим екраном. Тех уже до неї підключав живлення, хвилина інша і пульт засвітився кількома тьмяними індикаторами, не вистачає потужності. Коли я проходив повз одну з темних колб, пролунав гучний булькітливий звук, завмер і повільно повернувся до колби. З дна посудини здіймалися повітряні бульбашки, я наблизився до неї, і зсередини на мене випливла голова невідомої мені істоти з третім оком у лобі. По спині побігли мурашки, а потім колба ще раз булькнула, і голова зникла в каламуті. Я, напевно, посивів.
- Тех це знаходиться у колбах?
- Це знайдені істоти в кріо капсулах на інших планетах, частіше траплялися мертві, вилікувати й розморозити не могли, а мозок вивчали. Це я подав живлення в кімнату й активувалися очисні помпи в колбах.
- І багато таких було?
- Здається одна особина відносно жива була, решта в неживому стані потрапляли.
- І де ця особина?
- Десь усередині п’ятого рівня або у сховищі. Тут при кожній лабораторії був свій кабінет із досліджуваним матеріалом.
- Зрозуміло, що скажеш по кластеру ШІ?
- Поки не відомо, що тут ціле, відгук дають тільки три ШІ з кластера, інші п'ять або згоріли, або немає живлення. Потрібно перебирати весь комплекс. Схоже саме тут горіло живлення в коридорах і могло все частково вийти з ладу. Сховище даних теж пошкоджено пожежею. Потрібно пробувати, але я не великий фахівець у його налаштуванні. Їх встановленням та обслуговуванням займався місцевий адміністратор.
- Тобто надії немає?
- Невелика є, можливо хтось із заморожених і щось може зробити, і в нього є вивчені бази з цієї спеціальності. Або самому вчити.
- Сумно.
- Я б так не сказав, раз тут щось горіло, значить, реакторна ще жива і може давати живлення, потрібно її ще перевірити.
У цей момент кіт, який до цього сидів на столі, розвернувся в бік відчинених дверей і зашипів. Хтось до нас прийшов, поки ми базікали, хоча розвідники нічого не зафіксували в коридорах.
Тех зайняв оборону біля дверей, а я трохи на віддалі. Хвилина, інша, шум наближався, це було схоже на сплески. У світло ліхтаря здалося миготіння якогось тіла і писк, залетів у кімнату невеликий кажан і кіт його збив псі атакою. Настала тиша, більше шуму з коридору не долинало, або одинак, що залетів за нами, або тут жив і ми його не помітили. Ще й двері потрібно закривати за собою. Вийшли в коридор, перевірили, тихо, сліди тільки наші, розвідники, що висять далі по коридору, не фіксували руху. Прикрили двері й повернулися в кластерну. Кіт гриз кажана, от і погодували голодну тварину свіжатиною.
- Отже, так. - почав кіборг – Нам тут робити поки що нічого, без електрики. Ходімо перевіримо реакторну і назад.
- Ходімо. - я забрав кота і залишки миші, якщо тут кинути смердіти буде ще довго.
Тех повторив процедуру закриття всіх дверей кластерної, і ми вирушили далі коридором. Деякі кімнати були зачинені, деякі являли собою нагромадження барикад, але скрізь творився бардак. Кіборг сканував розвідником відкриті, а мій дрон просувався коридором уперед. За деякий час дісталися реакторної, на підлозі була повна відсутність слідів, сюди ніхто не входив і не приходив за стільки років, цікаво, Тех тут був, коли намагався врятувати свою доньку.
Кіборг провернув ще одну процедуру з відчинення дверей. Почувся скрип і двері трохи прочинилися, у мене одразу скафандр видав небезпечне випромінювання, максимальний час перебування понад день.
- Стій тут. - сказав Тех, а сам прошмигнув усередину.
Щойно зачинилися двері, скафандр заспокоївся. Минуло близько пів години й двері знову відчинилися. Вже скафандр не так турбувався про моє здоров'я, час перебування збільшився до кількох діб.
- Що там.
- Повна аварійна зупинка всіх реакторів, система заглушила проблемний і заблокувала його в спеціальній шахті на випадок вибуху. Випромінювання - це фоновий викид, що залишився в реакторній, я його погасив спеціальною речовиною, за деякий час у кімнаті буде безпечно. Схоже, за цей час один із трьох заглушених реакторів пішов у рознос, спрацювала безпека, а назад увімкнути систему не було кому. Запустив поки один, час виходу в роботу кілька годин. Чекаємо, якщо все буде нормально, можна буде сюди перетягнути один із технічних дроїдів, нехай ремонтує потихеньку під наглядом ШІ найнеобхідніше. Поставимо решітки та поки залишимо так, виносити через небезпечну зону складно, та й не надто ми поки що потребуємо того, що тут є.
- А кластер ШІ.
- Я пізніше спробую перебрати систему їхнього підключення за допомогою заміни згорілих модулів, а ось налаштувати це вже потрібен фахівець, якщо вони робочі.
- Зрозуміло, далі підемо?
- Це вже глухий кут дальньої частини п'ятого рівня. Мій розвідник перевірив, нічого цікавого далі немає, тільки кілька лабораторних кімнат й сховище. Краще рушимо після подачі живлення, хоч світло буде. Чекаємо.
Але нам не судилося далі перевіряти, нас викликав ШІ бази.
- У районі форту зафіксовано невідомий розвідувальний дрон, спрацювала одна із захисних систем, ціль знищено.
Схоже до форту скоро прибудуть гості, нами хтось зацікався.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідома планета 2, Олександр Кваченко», після закриття браузера.