Таня Мальована - Устина - азовська відьма , Таня Мальована

Пелена темноти опустилася мені на очі виїдаючи їх пеком.  А потім раптово зникла залишаючи тільки біль. Пронизливий крик розрізав звуки битви в середині все стислося немов вирвали частку живої плоті. Рохові нестерпно  боляче.

Володан наступав все швидше, сил боронитися від нього в мене не було.

Біль пронизав усе моє тіло, як великий заряд струму, вигнувши мене немов гілку на вітру.

—Які ви жалюгідні. Ти, твої батьки, братик мій, оця купка із зоопарку. Де тільки знайшли цей збрід, — пихатий голос лунав десь поруч.

Я знала, що Володан близько, зовсім близько, відчувала його темряву. Але зібратися й побачити його в мене не було сил. Мої очі пекло пеком, сльози котилися самі по собі аби змити скоріше це відчуття.

—Ось ти тепер й моя, — задоволено прохрипів Володан я відчула холод його тіла, але побачити його не могла все розпливалося.

Магія закрутила  мене впиваючись темними шипами в тіло розносячи свою отруту, витягуючи життя.  Закляття поставило  на коліна й закинуло  голову назад не жаліючи зв'язок й кісток. Новий крик болю зірвався з язика.

—Устино! — донісся до мене далекий крик Богдана, зараз він нічим мені не допоможе. Залишилося трохи й темрява добереться до мого резерву й чорною лавиною знищить мене.

Від тупоту  здригнулася земля, звук удару й темрява зникла, залишаючи після себе біль  й слабкість. Над полем рознісся клекіт яструба й стихнув. Я відчула сильну магію від Стефи й не тільки, візерунок був такий сильний , що з'їдав усе. Моя змійка слухняно поповзли до плетіння обережно заходячи собі місце. Впевневшись,  що вона вибрала правильно я віддала все, що берегла  краще так ніж віддати все Володану. Магія витікала  повільним струмком, змійка ставала все яскравіше, останні краплини додалися до плетіння. Мене похитнуло сил не залишилося зовсім тіло впало важким кулем на пісок. Кожна пісчинки нестерпно впивалася в шкіру, голова розвивалася від звуків темрява прийшла несподівано, але цього разу вона несла полегшення. Ось і моє світло  подумала я відчувши тепло рожевого перламутру перед тим як втратити свідомість.