Kyle Kirrin - Ripple System, Kyle Kirrin

Вони знову мене вб'ють, а я вже втратив кілька одиниць спорядження.

? .

Хто тебе вб'є? – сказала Дарлінг.

Але я вже точно знала, до чого це йде. Вона потрапила в табір до Корупції.

Я запросив Хауса і Дарлінга в групу і підкинув свою міні-карту. Будинок знаходився майже прямо під нами.

? .

Скільки? Я сказав.

.

Я вважаю, що синьошкірого гобліна, який сказав, що мені не можна грати, більше немає поруч. Вона сопіла, проковтнула і обійняла себе трохи міцніше. Таким чином, залишилося б три ворожі гравці.

.

Я буду тут.

,

Я закінчив розмову, зробив три кроки до борту човна і кинувся в хмари.

Глава

Дванадцять

,

Хмари були туманні й холодні, коли я падав крізь них одну за одною, одяг тріпотів на вітрі, вітерець холодно притискався до мого обличчя.

,

Потім, без попередження, туман розступився, і внизу раптом з'явилася дельта Онікса, яскраво-блакитні притоки, що текли по темних пісках.

.

Але я бачив лише точку на міні-карті.

, .

Мені залишалося ще довго падати, але я вже бачив кілька маленьких, темних постатей, окреслених на піску, всі троє з яких тинялися навколо останнього трупа Хауса.

Було видно і її давніші останки. Вона, мабуть, залишила після себе чотири або навіть п'ять скелетів, коли вони вбивали її знову і знову, яскраві кістки ловили полуденне світло і виблискували з вершини дюни. Я зціпив зуби, коли різко впав, розум прискорений, пульс калатав.

—

А що, якби це було...

Ви ж знаєте, що це може бути пастка, чи не так? — сказав Френк, наче читав мої думки.

,

Так, але ми потрібні Хаусу, і на даний момент ми віддані справі. Я нахилився до трійці і спорядив пістолети.

, ! ,

Гаразд, давайте відвернемо цих дурнів! Це здається гарною можливістю на кілька хвилин повернутися на хорошу сторону, а крім того, змусити робота плакати – це моя робота.

Я посміхнувся. У тебе багато дивних робіт, Френк. Давайте це зробимо.

; .

Падіння, що залишилося, пройшло в одну мить, і я активував , як тільки опинився приблизно на сто футів вище трійці. Я попросив його взяти мене, але майже відразу скасував заклинання; все, що я хотів, це щоб клон був на позиції, коли почнеться бій.

,

Тепер, коли я знову падав, я направив пістолет на свого клон, що стрімко падав, і чекав стільки, скільки наважувався, а потім послав Гравітаційного птаха, що мчав прямо вниз.

.

Птах вибухнув прямо над трупом Хауса і смикнув у нього всіх трьох гравців. Ще до того, як вони встигли зреагувати, клон, який я створив, врізався в них і вибухнув іскрами, коли пошкодження від падіння вбило його.

Я висунув Двійника, щоб підняти два Доппеля, використав своє останнє повільне падіння, що залишилося з мого інвентарю, щоб перетворити наш схил на ковзання, а потім направив пару миттєвих, пронизливих вибухів у приголомшену та щільно набиту трійцю.

І як тільки заклинання з'явилися в повітрі, я переключився на свій рельсотрон і миттєво закинув ворона, який був двічі скопійований прямо в серце гравців, що зібралися.

Усі три їхні таблички з іменами були червоними, і я не здивувався, коли один із трьох миттєво загинув під повітряним штурмом і перетворився на фонтан із скинутої техніки.

! . !

Один униз! – сказав Френк. Отримайте!

.

Я перейшов на свою гармату , коли дрейфував вниз і відбив постріл у стилі гаубиці, який скопіювали мої дрейфуючі двійники, щоб видалити другого гравця. Коли він падав, третій вискочив якимось захисним засобом, який дозволив йому вистрибнути з чорної діри і побігти вниз по дюні.

Нарешті я приземлився і негайно вистрілив ще одним гарматним пострілом, але він зумів перевершити його, а також скопійовані удари моїх двійників. Його здоров'я було якраз поза зоною досяжності, тому я впав на одне коліно і накрутив рельсотронний вибух, який я послав летіти по пісках, коли він тікав.

,

Він озирнувся, щоб перевірити, чи я переслідую прямо перед тим, як він з'єднався, і пронизливий вибух пройшов прямо через ліву сторону його тулуба, вирвався з іншого боку і вдарився об дно дюни, викликавши вибух піску.

.

Цілі вниз, сказав Френк. Не дивіться зараз, але позаду вас є ворожий гравець, який завершує серйозний далекий закид з вершини сусідньої дюни. Він не знає, що ми його помітили.

?

Чи можна це відобразити?

, .

Еге ж. Це називається призматичним нагоном. Це атака променя, тому він буде продовжувати відбиватися, поки він не скасує її.

Я подумки відпустив пістолети і змусив плечі розслабитися. Лемме знає коли.

. … … .

Так. Він о сьомій годині. На трьох. Один... Два... Три.

Я покрутився, револьвери знову потрапили мені в руки, і зіткнувся віч-на-віч з променем чистої білої енергії шириною в п'ять футів.

, - .

Я підкинув ілюзорне дзеркало, відбив промінь, потім відповів високим дуговим пострілом з моєї гармати, а потім послідував шквал пістолетних воронів, які примарилися прямо поруч з відбитим променем.

,

Відбитий Призматичний Сплеск вдарив по домівках сплеском кольору, пробивши груди мага і вибухнувши його спиною у відтінках червоного, синього, зеленого та фіолетового, ніби він був живою призмою.

,

Мертвий маг найкращий маг, сказав Френк, коли ворони врізалися в нього, і гравець впав на коліна, впавши обличчям у пісок.

.

Ліворуч від мене по землі пролетіла тінь.

Я скрутив і підняв пістолети, стволи світилися і були готові стріляти, але тут знайома синя сокира застрягла в піску, і Дарлінг вискочив у поле зору на одному коліні, обхопивши руків'я броньованою рукою.

.

Я опустив зброю на бік і видихнув, як мені здалося, вперше після того, як я кинувся з човна.

.

Але тут Дарлінг кинувся прямо на мене і схопив мене за комір сорочки.

, .

Вона високо підняла сокиру, і я був настільки збентежений тим, що саме вона робила, що навіть не підняв руку, щоб захиститися, коли сокира впала.

Вона запустила його трохи праворуч від мого плеча, потім світ перекосився, і ми знову з'явилися на відстані двадцяти футів вниз по дюні.

Величезна тінь затемнила пісок, де ми стояли, потім щось коричневе і дерев'яне врізалося в те саме місце.

.

І тільки коли дошки полетіли, а Рок вдарився об землю і миттєво помер, я зрозумів, що один з наших човнів впав з неба і ледь не вбив мене по дорозі вниз.