Ірина Кузьменко - Місто грішних душ, Ірина Кузьменко

— Буду вважати, що твої необґрунтовані слова це наслідок стресу.

Ісаак відніс її в кімнату й поклав на ліжко. Вона мала необачність відразу піднятися на ліктях і, зрозумівши, що зробила, затамувала подих. Їхні обличчя були в міліметрах одне від одного. У прекрасних смарагдових очах Серени Хантер побачив паніку. Її зіниці розширилися, а погляд став скляним. Він подумав, як швидко змінюються її емоції. Ще кілька годин тому вона пристрасно відповіла на його поцілунок, а зараз поводиться, як боязливе зайченя. Ісаак, щоб не хвилювати дівчину, стиснув вуста й вирівнявся. Не озираючись, вийшов із кімнати. Все, що зараз йому потрібно було, так це холодний душ, цигарка й сон. Серена провела його поглядом і, важко зітнувши, прилягла на ліжко й долонями закрила очі.         

Вона знову заснула із нав’язливими роздумами про батька, Хантера та всі події, як трапилися за кілька днів. І час від часу прокидалася посеред ночі від тривожного сну. Лише під ранок, втомлена та роздратована, змогла міцно заснути.

Ближче до обіду до Ісаака навідався Лука, і, неочікувано для Хантера, з ним був Семуель Харельсон.

— Я розповів містеру Харельсону правду!

Ісаак вигнув брови.

— Ти сам говорив, що це таємниця твоєї родини. А тепер її знають більше людей!

— Синку, я тобі не просто якась там людинка! — фиркнув містер Харельсон. — Вона все одно залишається моєю онукою.

— Як скажете, — розвів руками Хантер й, оглянувшись, побачив у дверях Серену.

Вона кілька секунд стояла розгубленою й обвела поглядом чоловіків.

Дідусь Сем підійшов до Серени й обійняв її. Вона схилила голову на його плече. Стримувала емоції і сльози, які накопичилися за весь цей час. Не хотіла показувати свою безпорадність. Відсторонившись, поглянула на Луку. У кімнаті запала гнітюча тиша. Неро глибоко вдихнув і дістав із жакету документ. Не думав, що буде так хвилюватися. Але обставини змусили піти на цей ризик і розповісти Серені правду. І десь у глибині душі боявся її реакції.

— Серено, я повинен тобі дещо важливе розповісти. Сподіваюся, що ти зрозумієш і вибачиш мені.

Лука простягнув документ Серені. Дівчина, взявши папери, прочитала й кілька хвилин стояла в ступорі. Ось тепер дійсно весь її світ перевернувся догори дриґом.

— Це правда? — не піднімаючи очі, прошепотіла.

— Так! —замість Луки відповів дідусь Сем.

Дівчина схлипнула. Випустила документ на підлогу й закрила долонями обличчя. Вже не стримуючи сльози, розплакалася. Лука, мигцем поглянувши на дідуся Сема, підійшов й обійняв Серену. Ісаак, склавши руки в кишені, відвернувся й поглянув у вікно.

— Пробач за все, — Лука поцілував Серену у верхівку.

— Вона знає? — крізь сльози прошепотіла.        

— Ні. І доки не повинна знати! Це все заради вас! Я не маю права просити тебе про щось, утім, будь ласка, будь сильною.

Серена, відсторонившись від Луки, поглянула на дідуся Сема, потім перевела погляд на Іссака. Хантер повернув голову й поглянув на неї. Вона, піднявши документ із підлоги, мовчки розвернулася й, не дивлячись ні на кого, пішла в кімнату.

Правда інколи буває гіркою, а брехня — в обгортці увічливості…

Лука зупинив машину неподалік будинку Блека. Поглянувши на годинник, нервово почав стукати пальцями по керму.

— Ти не рано розповів Серені правду? — запитав Артур.               

— Я повинен був зробити це раніше. Утім, матір боялася за її життя. Блек весь час погрожував життям сестри. Цей покидьок отримував щомісячні гроші й приховував їх в офшорах. Ісаак забере її з міста.

— Ти дійсно думаєш, що вона добровільно поїде з ним? — не стримав хмикання Артур.

Лука, поглянувши на регента, насупився.

— Я довіряю Хантеру. А Серена зробить правильний вибір. Ми лише її підштовхнемо до цього.

Артур, побачивши Марину в дзеркалі, штовхнув Луку в бік. Неро ввімкнув фари заднього виду, і дівчина, наблизившись, сіла в салон. Поклавши речі на сидіння, промовила:

— Це все, що я змогла швидко зібрати. Документи, ноутбук, одяг, прикраси.

Лука дістав конверт й, оглянувшись, передав їх Марині.

— Що це? — вигнула брови.

— Гроші за мовчання. І не роби такий здивований вираз обличчя.

— Батько не залишить у спокої Серену!

— Ти думай про те, щоб твій батечко прокурор не сів у тюрягу! — розгнівано промовив Лука. — І тримай язик за зубами, якщо не хочеш опинитися на вулиці.

Марина мовчки забрала конверт і вийшла з машини. Лука завів двигун і виїхав на дорогу. Слідом за ним поїхала й охорона.

Тим часом Серена до вечора не виходила з кімнати. Ісаак її не турбував. І навіть за це вона була вдячна йому. Залишившись на самоті, змогла розібратися у своїх почуттях. Вона гнівалася на Луку. Злилася на весь світ через несправедливість. Все, що вона раніше знала, виявилося брехнею. Все, про що вона мріяла, враз перестало бути важливим. Однак тепер вона стане вільною від чоловіка, якого вважала батьком. Тепер зрозуміло, чому Блек так ставився до неї. Сльози душили її. Тіло трусилося від такої правди. Хотілося розридатися, розбити щось, однак весь час розбивалася лише вона на уламки. Взявши документ зі столу, від емоцій схлипнула. Заплющивши очі, торкнулася його вустами.