Енді Вір - Марсіянин

таємницею. Навіть якщо нема чого ховати. Таким робом інші нації не зможуть зробити висновок із міри закритості, який запуск пов’язаний із секретними вантажами.

Стукіт у двері відволік його від роботи з паперами.

- Зайдіть, - сказав Ґуо Мінг, радий перерві.

- Добрий вечір, пане, - сказав заступник директора Жу Тао.

- З поверненням, Тао.

- Дякую, пане. Радий бути знов у Бейджині.

- Як справи у Джиуквані? - спитав Ґуо Мінг. Не надто зимно сподіваюсь? Ніколи не зрозумію, чому наш пусковий комплекс розташували посеред пустелі Ґобі.

- Було зимно, але стерпно, - сказав Жу Тао.

- А як ідуть підготовки до запуску?

- Я щасливий звітувати, що вони йдуть за розкладом.

- Відмінно, - Ґуо Мінг усміхнувся.

Жу Тао тихо сидів й дивився на свого начальника.

Ґуо Мінг знову вичікувально глянув на нього, але Жу Тао ні підводився, щоб йти геть, ні говорив нічого далі.

- Щось іще, Тао? - спитав Ґуо Мінг.

- М-м-м… - почав Жу Тао. - Певно, ви чули про зонд Айріс?

- Так, чув, - Ґуо спохмурнів. - Жахлива ситуація. Той бідолаха помре від голоду.

- Можливо, - сказав Жу Тао. - Можливо ні.

Ґуо Мінг відхилився на спинку фотеля.

- Що ти хочеш сказати?

- Я про прискорювач Таіянг Шен, пане. Наші інженери перевірили числа, і він має достатньо палива для досягнення орбіти для спуску на Марс. Він може бути там за 419 днів.

- Ти жартуєш?

- Ви пам’ятаєте, щоб я колись жартував, пане?

Ґуо Мінг підвівся та ущипнув підборіддя. Ходячи туди-сюди, він сказав:

- Ми справді можемо послати на Марс зонд?

- Навряд чи це відомо, пане, - сказав Жу Тао. - Ми послали кілька у минулому.

- Так, я знаю, але ми справді можемо послати Таіянг Шен?

- Ні, пане, - сказав Жу Тао. - Він заважкий. Масивний тепловий захист робить його найважчим непілотованим зондом, що ми коли-небудь будували. Саме тому прискорювач мав бути таким потужним. Але можна відправити на Марс легший корисний вантаж.

- Скільки маси ми можемо послати? - спитав Ґуо Мінг.

- 941 кілограм, пане.

- Гм… - сказав Ґуо Мінг. - Закладаюсь, НАСА змогли б працювати з такими обмеженнями. Чому вони не звернулись до нас?

- Тому що вони не знають, - сказав Жу Тао. - Уся наша технологія з прискорювачами засекречена. Міністерство державної безпеки навіть поширює дезінформацію про нашу вантажопідйомність. З очевидних причин.

- Отже вони не знають, що ми можемо їм допомогти, - сказав Ґуо Мінг. - Якщо ми вирішимо не допомагати, ніхто не знатиме, що ми могли б.

- Правильно, пане.

- Гіпотетично, припустімо, що ми вирішили допомогти. Що тоді?

- Час був би ворогом, пане, - відповів Жу Тао. - Зважаючи на тривалість подорожі та запаси, що лишились у їхнього астронавта, будь-який такий зонд має злетіти не пізніше ніж за місяць. Та й тоді йому доведеться трохи поголодувати.

- Це саме біля дати запланованого запуску Таіянг Шена.

- Так, пане. Але їм знадобилось два місяці, щоб збудувати Айріс, і це був такий поспіх, що закінчилось аварією.

- Це їхній клопіт, - сказав Ґуо Мінг. - Наша справа була б надати прискорювач. Ми б злетіли з Джиуквана. Ми не можемо везти 800-атонну ракету у Флориду.

- Будь-яка угода матиме в собі відшкодування нам Америкою прискорювача, - сказав Жу Тао, - а Державна Рада мабуть захоче політичних поступок від Уряду США.

- Відшкодування не матиме сенсу, - сказав Ґуо Мінг. - Цей проект був дорогим, і Державна Рада увесь час нарікала щодо цього. Якщо вони отримають виплату за нього, вони просто залишать гроші собі. Ми ніколи не збудуємо ще один.

Він з’єднав руки за спиною.

- А американський народ може й чуйний, та їхній уряд - ні. Державний департамент США не торгуватиме чимось важливим заради життя однієї людини.

- То це безнадійно? - спитав Жу Тао.

- Не безнадійно, - заперечив Ґуо Мінг. - Лише складно. Якщо довірити перемовини дипломатам, то воно ніколи не вирішиться. Маємо тримати це між вченими. Космічне агенство з космічним агенством. Я знайду перекладача та подзвоню директорові НАСА. Ми випрацюємо угоду, відтак покажемо її нашим урядам як доконаний факт.

- Але що вони можуть зробити для нас? - спитав Жу Тао. - Ми віддамо їм прискорювач та фактично скасуємо Таіянг Шен.

Ґуо Мінг усміхнувся.

- Вони дадуть нам те, що ми не здобудемо без них.

- І це буде?..

- Вони доправлять китайського астронавта на Марс.

Жу Тао підвівся.

- Ну звісно, - він усміхнувся. - Команда Аресу 5 ще не вибрана. Ми наполягатимемо на члені команди. Одному, якого ми виберемо