Редьярд Джозеф Кіплінг - Мауглі

Ласка Джунглів наших буде!
КАА
Злого завжди страхи точать, Та ясні в пітона очі. Кобра злюща, кобра люта, І в словах її — отрута. Мова ввічлива і щира Свідчить про незламну силу. Гілка трухла — не підпора: Ляж на неї — буде горе. Перед тим як щось ковтати, Чи пролізе, треба знати, Після їжі сон змагає? Ситий довго спочиває: Обирай зручну місцинку І безпечну для спочинку. Південь, Північ, Захід, Схід, Прихистять тебе як слід. (Ями, скелі й води тихі, Бороніть його від лиха!) Хай з тобою скрізь і всюди Ласка Джунглів наша буде!
БАГІРА
Я у клітці народилась, Вже дорослою звільнилась. Знаю я стежки Людини — То твої стежки, дитино! Не наслідуй анітрішки Вкрай ліниву дику кішку, І шакала сторонися, З ним нізащо не водися: Це нероби і лакузи, Їм аби напхати пузо: Вони завжди не від того, Щоб покривдити слабого. … Згасли зорі на світанні. Закінчилось полювання. Йди тихіш! Дивись під ноги! Не кричи, як Бандар-Логи! (Світлі ночі й ранки тихі, Бороніть його від лиха!) Хай з тобою скрізь і всюди Ласка Джунглів наших буде!
ВСІ ТРОЄ
Йтимеш ти шляхом новим, Вже не вовчим, а людським, Де Квітки Червоні й дим; Чи лежатимеш в хатині Й о глухій нічній годині Пісню вчуєш у долині; А ти вийдеш лан орати На світанні, любий брате, Й будеш друзів споминати, — Хай з тобою скрізь і всюди Ласка Джунглів наших буде!

РЕДЬЯРД КІПЛІНГ: «МАУГЛІ» Й НЕ ТІЛЬКИ
(Післямова)

Колись Редьярд Кіплінг сказав, що свої найкращі оповідання почув од батька.

У цих словах — не лише синівська повага й пошана до батька, якому належала справді важлива роль у духовному формуванні майбутнього письменника. Батько багато знав і бачив того, що стало сюжетами Редьярдових творів. І все ж чимало залежало й від нього особисто.

Славетний англійський прозаїк, шанувальник творчості Кіплінга Сомерсет Моем писав: «Мені здається, що письменник дуже рідко може використати даний йому матеріал у готовому вигляді, — так само рідко, як людина зі справжнього життя може бути перенесена в оповідання і зберегти свою правдоподібність. Звичайно, десь письменник бере свої ідеї, вони не вискакують із його голови, як Афіна Паллада з голови свого батечка, у всеозброєнні, тільки сядь і запиши. Але цікаво, як часто було досить крихітного натяку й неясної асоціації, щоб уява письменника запрацювала і з часом продиктувала йому цілком вибудовану річ…»

Очевидно, все це так. Але незаперечно, що передовсім життєва біографія Джозефа Редьярда Кіплінга, а також люди, котрі оточували його в дитинстві та юності, й зумовили характер усієї його творчості. Як для англійського письменника, то біографія його більш ніж екзотична.

Велика Британія тоді була великою імперією, що володіла багатьма країнами, а серед них — й Індією. Кіплінг народився 1865 року в індійському місті Бомбеї, де його батько був хранителем музею в Лахорі й викладачем, як він це називав, «архітектурної скульптури». Перші роки майбутнього письменника припали на двоє людських і мовних середовищ — англійське та індійське. До семи років він навіть говорив мовою хінді набагато краще, аніж рідною англійською.

Коли Редьярдові не виповнилося й шести літ, його разом із молодшою сестрою привезли до Англії й поселили в домі злої та жорстокої жінки, котра мала їх виховувати. Отоді затероризований нею Кіплінг почувався глибоко самотнім і нещасним. Бо чужа жінка майже щокроку його, сварила й била, глузувала з нього. Він зціплював зуби й, аби мати сили терпіти, думав про батьків.

Коли за кілька років приїхала матір і побачила, в якому стані її діти, вона негайно забрала їх і повезла з собою. Але біль образи та приниження ще довго бринів у юній душі. І, можливо, він відлунився через багато літ, коли Кіплінг писав про Мауглі, якого доля вирвала з родини й закинула в джунглі.

Дванадцятирічним Редьярда віддали до коледжу збройних сил, де навчалися головним чином сини офіцерів, які також мали стати офіцерами. Короткозорого Кіплінга звільнили від муштри та спортивної підготовки, і він мав досить часу для читання й літературних вправ. І все ж атмосфера коледжу була чужа для незалежного характером Кіплінга. Можливо, він прохав батька забрати його до Індії, чи, можливо, той сам