Любомир Андрійович Дереш - Намір!

анорак і замок на гольфі. Оголюю шию і розумію, що мені зовсім не зимно. Скидаю верхню куртку, розпрямляю її, акуратно складаю і ховаю до кишені в наплечнику. Синтетика. Зовсім місця не займає.

Сідаю на наплечник і продовжую спостерігати за хатою. Туман густішає, наче навмисно вбирає мене в себе, абсорбує і робить невидимим. Я розрізняю ряди хат уже тільки по контурах на тлі засніженого схилу.

Несподівано чути глухий удар по вухах, аж закладає. Дах злітає з хати, як розчепірена папка, а звідти виривається густе волосиво вогню. Хата охоплена полум’ям, і чорний дим в’ється просто в туманну сірину.

Туман огортає мене, знову лямки на плечі. Знову дорога. В туман.

14

Легкий, як туман. Голова прохолодна й порожня.

Наскрізь прохолодний.

Я не думаю. Я знаю.

Знання стане моїм домом. Як смерть лякає своєю космічністю, так і знання лякає безбережжям. Справжнє знання завбільшки з небо.

Часом думаєш, знання – це і є небо. Ти підіймаєшся в перше небо, третє, сьоме… сто сьоме, прохромлюєш його глазур… думаєш, що натрапив на кінець кінців. Але дивишся через плече, і бачиш, що те небо, яке ти пізнав – просто гра тіней у порівнянні з глибиною космічного гулу.

І тебе наповнює благоговіння перед нескінченною Таємницею.

Я щасливий, що Таємниця не має меж. Це надихає. І перед смертю усвідомлюватиму, що світ цей – Таємниця, і це приносить радість.

Це геніальний виклик для Духу.

Дух є я

я є Дух

Мій намір – Намір Нескінченності.

Я і Намір – Одне.

Намір!

Примітки

1

Про події, що мали місце з дотепником Курочкою (в миру Гладким Хіппі) та його друзями, можна прочитати у повісті “Поклоніння ящірці”.

2

Цікаву думку з цього приводу мають африканські людожери. Поїдаючи окремі частини тіла жертви, вони забирають собі її досвід і силу. Але нам це з вами знати ні до чого, тому – хопа, клацніть пальцями! – все забуваємо.

3

Також про життя Мирослава Полісуна та Нелі Полісун (з дому П’яточкіної) можна знайти у романі “Культ”.

4

Любителям шахів пропоную наступну аналогію для роздумів: життя – це шахова партія, в якій зійшлися «я» і світ. Фігурами світу є події та ситуації, фігурами «я» є дії та рішення. Кількість наших фігур обмежена, тоді як запас фігур світу є нескінченним. Що в даній аналогії буде поразкою і як тут може виглядати перемога? Якими якостями повинен оволодіти гравець, зіткнувшись із таким суперником?

5

Карма-йоґа вчить: «Діяння повинно виконуватися активно, без остраху покарання чи надії на винагороду. Робота заради роботи, а не з обмежень чи примусу» (Кірпал Сінґх, «Вінок життя») .

6

Гра слів (пол., гал.,) : może – може і morze – море.