Аліна Скінтей - Алхімія, Аліна Скінтей

— Красень! — зойкнула відьма й перестала реготати. — Та ще й відьмак! Що ж ти робиш в моїх краях?

— Не потрібно було тобі селян чіпати, — із зітханням промовив Аріан, ігноруючи слова чорної.

Шеллі ж мовчала, її колежанка, хоч і була темною, та зір в неї був хороший. Аріан справді був красенем із широкими плечима, мужньою статурою, стегнами, а ще він мав відважний вираз обличчя, що притягував погляд. Гострі вилиці, прямий ніс, легка неголена щетина, та зачесаний чуб на маківці. Він би міг запросто бути видатним рицарем при королівському дворі або ж навіть і самим принцом, чи саме тим вельможею, який розбиває жіночі серця. Та надто проста натура була в Даара для вельможі, на рицаря йому не вистачало хорошого стусана під потилицю, ну й принцом він не міг стати.

— Не хотілося б таку красу псувати, — з легким сумом вимовила чорна. — Можливо домовимося? — відьма вказала на свою колежанку, яка стояла позаду Даара. — Віддай її мені, і я покину ці болота навіть горстку монет тобі насиплю.

— Завжди пусті розмови плекаєте, — Аріан би роздратувався, та якось це вже стало звичним.

Кожна чорна відьма бажає угоду вкласти, так, мов по неї присилають невмілих юнаків, які на це обов’язково поведуться. Можливо, той хто отримав тільки ліцензію й закінчив академії, міг би погодитись, не знаючи, що душа ж його відразу почне чорніти, щойно прийме він пропозицію від чорної. І такі випадки ставалися, рідко та поодинокі все ж були й про них писалось в книгах. 

«Не можна було з чорними угод вкладати, душу занапастиш відразу». І це було чи не перше правило, яке викладалося на першому курсі навчання із демонології.

Даар дістав кинджала, перекидаючи його з однієї руки в іншу, це завжди дратувало чорних і вони кидались люттю на нього. Відпрацьована схема працювала. Відьма роздратовано кинулася на нього, махаючи мов навіжена своїми руками, на яких пазурі були не менше десяти сантиметрів, майже такі як в мурахоїда.

Втягнувши ніздрями гниле повітря боліт, Даар схрестив вказівний й середній пальці лівої руки, тоді коли правою відбивався від нападок відьми. Заклинання йому не потрібно було вимовляти, достатньо й правильної комбінації. Магія протекла по його тілу, вивільнившись.

Магічний щит буквально відкинув відьму на півтора метра, поваливши в пучину болота.

— Клятий виродок! — горлала чорна, зістрибуючи на ноги.

Не дав їй Даар перепочинку, наніс відразу ж наступний удар цього разу кинджалом, цілячись прямо в груднину. Чорна не здавалася йому могутньою, та ця думка стала помилковою.  Змахнула відьма рукою й гілля дерев стали йому перепоною, змахнула ще раз й вода під чобітьми стала трясовиною, що почала його затягувати.

Регіт чорної знову рознісся по окрузі. Змахнула вона знову рукою й тіло Аріана почало вкриватися рухливими водоростями, що виповзали із пучини.

— Потрібно було погоджуватися на угоду, — знову регіт, — і до тебе черга дійде, — сказала чорна надто спокійно, щойно Катрайн зробила крок в її бік.

— Бар’єр! — Шеллі зрозуміла не відразу, лиш за другим кроком вона наткнулася на прозору стіну, що не давала їй ворухнутися чи наблизитися на Даара. — Справа вся в тумані!

Шеллі не відразу усвідомила, що клубки які розповсюджувались по землі, були не простим природним явищем. Чорна чаклувати почала ще задовго до того, як повстала в своєму образі перед ними.

Тоді коли Катрай нервувала, Аріан відчував скоріше легку неприємність, аніж щось серйозне. Кілька разів смикнувшись, він дійшов висновку, що тіло його справді було знерухомлено. Тяжко зітхнув, він промовив:

— Ти не лишаєш мені вибору.

Аріан не любив проявляти ту частину своєї сили, за яку обов’язково хтось почне пліткувати. А плітки дійдуть короля, і тоді почнеться справжній безлад. А безлад Аріан не любив як і зайву увагу до своєї персони.

— Бенкетування сьогодні мене чека. Красеня я спіймала, серце його на обід я з’їм. Діва молодість мені свою віддасть, — задоволено наспівувала собі під ніч чорна.

Пучина все глибше й глибше затягувала тіло Аріана, Шеллі здавалося, що вона всі руки роздерла об бар’єр не перестаючи  по ньому з всієї сили колотити. Даар ще раз зважив все за і проти, а після коли ваги схилились на не на його користь, він дозволив силі вивільнитися.

Розповзлася чорна тінь, мов випущений клубок змій, поїдаючи все на своєму шляху. Те, чим Даар не пишався, але саме ця сила рятувала йому не один раз життя. Тінь поглинала все, і все, що було нею вкрите втрачало не лише магію, а й саму енергію.

Аріан буквально вистрибнув із пучини, весь оповитий пітьмою. В руках він тримав кинджал, який кинув так спритно, що Шеллі навіть не зловила його поглядом. Чорна відьма також не встигла щось зрозуміти. Її тіло без духу впало, тінь Даара зникла, як і клубки туману чорної.

— Що ти в біса таке? — нажахано викрикнула Катрайн, не розуміючи того, що щойно відбулося.

— Не варто зараз згадувати біса, — витягнувши кинджала з грудними, мертвої чаклунки, порекомендував Даар. — Енергетика тут негодяща.