Кшиштоф Борунь - Восьме коло пекла, Кшиштоф Борунь

Як повідомляє наш варшавський кореспондент, справа Модеста Мюнха, знайденого шість тижнів тому в Карконошах, не сходить зі шпальт місцевих газет. Згідно достовірних відомостей загадка “людини нізвідки” досі не розгадана, хоча дослідження, які провадяться останнім часом, посунулись уперед. Повідомляють, що керівник колективу науковців, котрі вивчають цю справу, член Всесвітньої Академії наук Е.Гарда зібрав вельми цікаві факти, які свідчать: історія, що її вперто повторює Мюнх, не є лише плід його хворої фантазії. З цих фактів випливає: в другій половині XVI століття справді жив домініканець Модестус Мюнх, котрий виступав за обвинувача на численних інквізиторських процесах. Про нього згадується в анналах кількох єпіскопств, зокрема в Бамбергу, а також у кляшторі,[7] розташованому поблизу Кондовіхта, про який каже “людина нізвідки”.

Отож у містечку з такою назвою тисяча п’ятсот дев’яносто третього року за досить таємничих обставин загинув патер Модестус. Загинув, коли можна так сказати, “під час виконання службових обов’язків”. На жаль, письмових свідчень очевидців цього випадку знайти не вдалося, оскільки під час Тридцятилітньої війни кляштор було спалено, всі документи загинули. Лиш десь через сто років описано історію цього випадку, хоч у ній немає прізвища інквізитора, а повторюється лише ім’я — Модестус. Однак зіставляючи цей історичний документ із звітом про загибель інквізитора Мюнха, що знаходиться у Ватіканській бібліотеці, профак Гарда виявив місце й час подій збігаються.

Звідси конче випливає, що таємнича “людина нізвідки” користувалася названими документами. Однак знов загадка: як вона могла скористатися ними. Із звіту, що зберігається у Ватіканській бібліотеці, ніколи не знімали копій, а останній запис у картотеці зроблено сто п’ять років тому, тобто тоді, коли ця частина архіву ще не була доступна Всесвітньому інститутові вивчення релігії.

Звичайно, профак Гарда аж ніяк не стверджує, що Мюнх, знайдений у Карконошах, має щось спільне з домініканцем XVI століття. Він скорше вважає — сто п’ять років тому з документа було таємно знято копію, котра пізніше у якийсь спосіб потрапила до рук “людини нізвідки”.

“Вісті”:

Навколо справи М. Мюнха.

Із Радова повідомляють: магістр Стеф Мікша — метеоритолог, який в березні цього року знайшов М. Мюнха, провів дослідження його одягу й дерев’яного хреста. Все це виготовлене з натуральних матеріалів і дуже нагадує кустарні вироби XVI століття. Дослідження, зроблені ізотопним методом, свідчать, що хрестові приблизно п’ятнадцять років, сутані близько чотирьох, сандалям і мотузові не більше трьох.

“Телеекспрес”:

Невже агент іншої цивілізації?

Під час прес-конференції, організованої Академією і вченими, які вивчають загадку “людини нізвідки”, наш кореспондент запитав: “А чи немає зв’язку між метеоритом, що впав у Карконіському заповіднику, й появою там невідомого, що називає себе інквізитором XVI століття?”

На запитання нашого кореспондента відповів метеоритолог С. Мікша, що знайшов “людину нізвідки”. Він напівжартома сказав: можливо, М. Мюнха “підкинули” на Землю з Космосу, щоб завдати клопоту нашим ученим.

Звичайно, Мікша видає це за жарт, але хіба не можна прийняти хоча б як робочу гіпотезу: “людина нізвідки” — щось на кшталт штучно створеної копії інквізитора Мюнха, “підкинутої” внаслідок помилки або якогось прорахунку в обчисленнях не в той період земної цивілізації?

“Всесвітня телевізія-88”:

Таємниця мозку “людини нізвідки”.

Бесіди перед камерою.

На сьогоднішню зустріч ми запросили в студію відомого фахівця-психофізіолога доктора Каму Дарецьку — вченого, яка, незважаючи на молодість, є автором ряду цінних наукових праць, зокрема теорії, що стосується межі помилки в статистично-вибірковому методі психозондування. Ми хочемо поговорити про наслідки досліджень, які доктор Дарецька протягом трьох місяців провадить в Інституті мозку в Радові, розв’язуючи загадку Модеста Мюнха. Доктор Дарецька досліджує психіку цієї людини, а також експериментує в царині перевиховання й адаптації.

ВТВ: Останнім часом у деяких газетах з’явились сенсаційні повідомлення про те, що ви дійшли висновку, ніби знайдена у Карконіському заповіднику людина — це інквізитор Модестус Мюнх, котрий загинув у XVI столітті. Чи можливо це з точки зору фізіології?

КАМА ДАРЕЦЬКА: Мені відразу хотілося б розвіяти певні непорозуміння, які, на мій погляд, спричинилися до появи ряду неправильних повідомлень у газетах. Передусім я ніколи не стверджувала, що людина, знайдена метеоритологом Мікшою, й інквізитор XVI століття Модестус Мюнх — одна й та сама особа. Ця досить цікава проблема не входить ні в царину моїх досліджень, ні в коло наукової компетенції. Це питання вивчали доктор Балич та магістр Мікша, і, як відомо, наслідки виявились негативними. Я досліджувала й досліджую нинішній стан індивідуальності цієї людини, об’єм інформації, яка, популярно кажучи, фіксувалась у його мозкові протягом понад тридцяти років. Отож об’єм інформації — від елементарних вражень до найскладніших комплексів навичок, уявлень І понять, — свідчить: ця людина не могла прожити тридцяти чотирьох років у XXI столітті. Більше того, дані зондування над і під межею його свідомості співпадають з тим, що він говорить про себе. Річ не лише в тім, що він називає себе Модестусом Мюнхом, а й у тім, що зміст інформації в його мозкові такий самий, який, за моїми уявленнями, мав бути у Модестуса Мюнха XVI століття. Найглибше зондування не дає підстав гадати інакше. Одначе я не стверджую, що це та сама людина.

ВТВ: Розумію. Є принципова різниця між формулюваннями “той самий” і “такий самий”, але на слух вона здається настільки незначною, що легко помилитися. А тепер я хотів би прохати вас, уже зовсім неофіційно, відповісти ще на одне питання. Якої ви думки особисто про походження людини, знайденої в Карконіському заповіднику?

КАМА ДАРЕЦЬКА: Передусім я хочу зауважити, що не поділяю своїх поглядів на особисті й офіційні. Але коли вже ви хочете знати мою думку, то скажу вам: я весь час вагаюсь. Наслідки зондування свідчать: Мюнх завітав до нас із XVI століття. Однак ця гіпотеза така неймовірна, що розумом її важко осягнути. А втім, це аж ніяк не впливає на хід моїх досліджень і експериментів.

ВТВ: Дозвольте сформулювати запитання інакше: яка