Стівен Кінг - Ярмарок нічних жахіть

— Добра новина та, що я не буду тут першим, у цьому смітнику.

Це знову спонукало його до сміху. Він усе ще посміхався, коли відкрутив кришку і підніс шийку пляшки собі до носа. Трохи тхне, але не сильно. Може, тут вода замість горілки, а запах просто залишковий. Він підніс горло пляшки до рота, почасти сподіваючись, що горілка справжня, а почасти — що ні. Піт не мав великих сподівань і, звичайно, не бажав стати п’яним та, можливо, скрутити собі в’язи, коли намагатиметься злізти додолу з вантажної платформи, але йому було цікаво. Його батьки любили цю штукенцію.

— Хто сміливий, той і перший, — промовив він без жодної на те причини і зробив маленький ковток.

Там виявилася не вода, це точно. На смак воно було наче гаряча харчова олія. Проковтнув він її головним чином через здивування. Горілка гарячою доріжкою пробіглася вниз йому по горлу, а потім вибухнула в шлунку.

— Святий Йсусе! — скрикнув Піт.

Сльози ринули йому з очей. Він на всю довжину руки відсторонив пляшку, немов вона його щойно була вкусила. Але жар у нього в шлунку вже стишувався, і почувався Піт досить добре. Не п’яним, а також не так, ніби зараз виблює. Оскільки він уже знав, чого очікувати, Піт дозволив собі ще один маленький ковток. Жар у роті, жар у горлі… а потім «бабах» у шлунку. Насправді доволі класно.

Тепер він відчував пощипування в плечах і руках. Либонь, також на шиї. Не те відчуття поколювання, наче голками, яке отримуєш, коли затерпне кінцівка, а більше схоже на те, ніби щось прокидається.

Піт підніс пляшку собі до губ, та потім опустив. Малося дещо інше, що непокоїло дужче за можливість впасти з вантажної платформи або розбити велосипед дорогою додому (на мить він загадався, чи можуть арештувати за їзду п’яним на велосипеді, і вирішив, що можуть). Хильнути кілька ковтків горілки, аби мати змогу цим похвалитися, то одна річ, але якщо він вип’є стільки, що перебере, про це знатимуть батько й матір, коли прийдуть додому. Вистачить одного погляду. Намагання прикинутися тверезим не допоможе. Вони п’ють, їхні друзі п’ють, й інколи вони п’ють дуже багато. Вони знають ті прикмети.

А ще не слід забувати про жахливе ПОХМІЛЛЯ. Достатньо Піт із Джорджем надивилися на своїх тата з мамою, як ті з блідими обличчями й червоними очима тиняються по хаті суботніми й недільними ранками. Вони ковтали вітамінні пігулки, вони наказували стишити телевізор, а музика була геть verboten.[30] ПОХМІЛЛЯ мало вигляд абсолютної протилежності насолоди.

А втім, якщо ще разок сьорбнути, можливо, це не зможе зашкодити.

Він зробив трохи більший ковток і крикнув:

— Вжик, ми злетіли!

Це його розсмішило. У голові відчувалася деяка легкість, але то було цілком приємне відчуття. Куріння йому не пішло. Випивка — так.

Він підвівся, трішки похитнувся, відновив рівновагу і ще посміявся.

— Стрибайте в той сраний піщаний кар’єр, котики солоденькі, — проголосив він порожньому ресторану. — Я в сраку п’яний, а в сраку п’яний це краще.

Це прозвучало дуже смішно, і він голосно зареготав.

«Чи я насправді п’яний? Усього лише з трьох ковтків?»

Він так не вважав, але під кайфом безумовно був. Не більше того. Хорошого не надміру. «Пий відповідально» [31], — проголосив він порожньому ресторану і засміявся.

Він іще деякий час потусується тут, почекає, поки це вивітриться. Однієї години буде достатньо, можливо, двох. Скажімо, до третьої дня. Наручного годинника він не має, але зможе дізнатися про час з передзвону Святого Йосипа, який стоїть не більш як за милю звідси. Тоді він і вирушить, спершу заховавши горілку (для можливих подальших дослідів) і знову вставивши того клина під двері. Коли він повернеться на район, першу зупинку зробить біля «Сьомої — Одинадцятої», де, щоб прибрати запах алкоголю з віддиху, купить оту дійсно сильну жуйку «Тіберрі»[32]. Піт чув, як хлопці казали, що горілка — це та штука, яку варто цупити з батьківського домашнього бару, бо вона не має запаху, але він тепер був мудрішою дитиною, ніж годину тому.

— Крім того, — проголосив він порожньому ресторану лекторським тоном, — я певен, очі в мене червоні, точно як у тата, коли він вихилить забагато шклярок мантіні. — Він затнувся. Щось не зовсім правильно він сказав, та ну на хер.

Він зібрав дротики, відійшов назад до Лінії Бібера і почав кидати. З усіх поцілив у Джастіна тільки один, і це здалося Піту разюче забавним. Він загадався, чи міг би Джастін мати хіта «Моя кохана голить собі пуцьку», і це вразило його такою кумедністю, що він реготав, аж поки не переломився навпіл, упершись долонями в коліна.

Коли сміх минувся, він витер з носа подвійний дармовис шмарклів, струсив їх на підлогу. «Пропав твій рейтинг, Добрий Ресторане, — подумав Піт. — Вибач, “Бургере Кінг”», а потім знову поплентався до Лінії Бібера. Цього разу йому випала ще гірша вдача. У нього не двоїлося в очах, нічого такого, він просто не зміг пришпилити Бібера.

А ще, врешті-решт, він відчув легку нудоту. Не сильну, але він зрадів, що не зробив четвертого ковтка.

— Я би випопив з себе цю поповку, — промовив Піт. Засміявся, потім видав лунку відрижку, що печією рвонула вгору. Гидота. Покинувши дротики, де попадали, він побрів до матраців. Думав скористатися своїм збільшувальним склом — подивитися, чи не повзає там щось зовсім дрібне, та вирішив, що він цього не бажає знати. Подумав, чи не з’їсти йому трохи «Орео», але побоявся того, що печиво може наробити його шлунку. Почувався той, скажімо правду, трохи слабовитим.

Піт ліг, зчепивши пальці в себе за головою. Він чув, що, коли нап’єшся дійсно п’яним, усе починає кружляти довкола. Нічого подібного з ним не відбувалося, тому Піт вирішив, що він лише трішки напідпитку, проте здрімнути йому не завадить.

— Але не дуже довго.

Ні, не дуже довго. Задуже довго було б недобре. Якщо його не буде вдома, коли повернуться батьки і вони не зможуть його розшукати, на нього чекають неприємності. І на Джорджа, ймовірно, також — за те, що десь завіявся без нього. Питання полягало тільки в одному — чи прокинеться він, коли задзвонять у Святого Йосипа?

У ті останні кілька секунд притомності Піт усвідомив, що йому залишається тільки на це сподіватися. Бо він уже відпливав.

Він заплющив очі.