Ірина Заблоцька - Пастка для метелика, Ірина Заблоцька

Глава 5

Кілька днів потому Чжоу Фей запросив Лінь Вей до свого особистого саду – тихого та затишного місця, прихованого за високими стінами маєтку. Він сидів у своєму інвалідному візку під розквітлою сакурою, і її ніжні рожеві пелюстки повільно кружляли в повітрі. Лінь Вей, відчуваючи певне хвилювання, несміливо підійшла до нього.

"Пані Лінь," – привітав він її тихим голосом. "Дякую, що прийшли. Я хотів би поговорити з вами перед весіллям."

Лінь Вей кивнула, її погляд ковзнув по його обличчю. Сьогодні він здавався менш блідим, а його очі випромінювали якусь дивну рішучість.

"Я також хотіла поговорити з вами, пане Чжоу," – відповіла вона, намагаючись зберегти спокійний тон.

Запала коротка пауза, протягом якої кожен з них, здавалося, збирався з думками.

Нарешті Чжоу Фей порушив тишу. "Ви, напевно, розумієте, що цей шлюб… не є звичайним союзом, укладеним за покливом серця."

(Лінь Вей відчула полегшення від його прямоти. Принаймні, він не намагається вдавати, що між ними існують якісь почуття. "Ні," – подумала вона. "Я розумію це краще за будь-кого. Це угода. Заради моєї родини… і, як я починаю підозрювати, заради чогось ще.")

"Так," – відповіла Лінь Вей. "Я розумію."

"І я підозрюю," – продовжив Чжоу Фей, його погляд став більш проникливим, – "що у вас також є власні причини для цієї згоди, окрім бажання врятувати свою родину."

Лінь Вей здригнулася від його прямого запитання. Вона не очікувала, що він буде настільки спостережливим.

("Він знає? Чи щось підозрює?" – промайнуло в її голові тривожним вихором. "Ні, я не можу йому довіряти. Принаймні, поки не дізнаюся більше про нього та його родину.")

"Мої причини прості, пане Чжоу," – відповіла вона, намагаючись звучати переконливо. "Я хочу допомогти своїй родині."

Чжоу Фей ледь помітно усміхнувся. "Звісно. Але я відчуваю, що за цією шляхетною метою криється щось іще." Його очі уважно стежили за її реакцією.

(Чжоу Фей бачив її напругу, її спробу приховати справжні емоції. "Вона щось приховує," – подумав він. "Так само, як і я. Цей шлюб може виявитися набагато цікавішим, ніж я очікував.")

Набравшись сміливості, Лінь Вей вирішила також бути більш відвертою. "Гаразд, пане Чжоу. Ви праві. Для мене цей шлюб – це також можливість дізнатися більше про… обставини смерті моєї матері. Я вважаю, що відповіді можуть бути саме тут, у вашому домі."

Чжоу Фей на мить замовк, його обличчя стало непроникним. Це було несподівано.

(Чжоу Фей був здивований її прямотою. "Вона шукає правду? І вважає, що я можу бути причетний? Це змінює все. Можливо, вона не просто випадкова жертва обставин.")

"Я розумію ваш біль, пані Лінь," – нарешті промовив він, його голос звучав тепер більш серйозно. "І якщо я зможу допомогти вам знайти правду, я це зроблю. Бо для мене цей шлюб також є… засобом досягнення певної мети."

Лінь Вей уважно подивилася на нього, намагаючись розгадати, що криється за його словами.

("Засобом досягнення мети?" – подумала вона. "Якої мети? Його удавана немічність, його таємничість… Що він насправді приховує?")

"Я сподіваюся, пане Чжоу," – сказала Лінь Вей, її голос звучав твердо, – "що наші цілі не суперечитимуть одна одній."

Чжоу Фей зустрів її погляд. У його очах майнув ледь помітний вогник. "Час покаже, пані Лінь. Час покаже."

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍