Таміла Калас - Данелія , Таміла Калас

– Оце так дружина, – насмішкувато промовив він.

– Я тобі ще не дружина!

– А може, ти передумала?

– І не сподівайся! Ти спеціально маніпулюєш мною!
– Гарна ж у тебе манера просити вибачення.

– Не смій до мене більше наближатися!

– Залишаю тебе з твоєю пристойністю.
Данелія вийшла до вітальні. Біля маленького столу та м’якого дивана сиділи Ілля та нотаріус. Вона сіла навпроти Іллі. Нотаріус поклав перед нею два аркуші для підпису.
– Ти не читатимеш? Не хочеш ознайомитися хоча б з деякими пунктами? – запитав Ілля, помітивши її рішучість підписати документи, навіть не глянувши на них.
Вона підписала, ігноруючи бажання хоч краєм ока зазирнути в контракт.
Данелії не хотілося навіть вникати у зміст цих літер і цифр. Вона раптово підвелася й зупинила погляд на обличчі Іллі. Він здавався засмученим і навіть розчарованим. Але зараз Данелія усвідомила, що справді вийшла заміж, і тепер усе буде зовсім інакше. Навіть її теперішнє прізвище – Литвак Данелія – звучало якось дивно й незвично.
 

Кінець