Каміла Дані - Шлюбна ніч, Каміла Дані

-9.1-

Електричним струмом і блискавкою всередині відбилися наші зіткнення устами. Солодко! Дуже солодкі губи цілують мої. Я не противлюсь, більше немає сили на опір. Цей поцілунок настільки вимогливий і водночас ніжний, що мої страхи й думки вмить розвіялися. Про що ми говорили перед тим, як зустрілися наші уста — я вже не пам'ятаю. Впускаю вологий, гарячий язик у рот, намагаючись запам'ятати його смак. Хочеться впасти в прірву з ним і забути про все на світі.

Яромир відхиляється, важко дихаючи. Чолом торкається до мого, а руками охоплює моє обличчя.

— Хочеш контракт? Так ми його підпишемо просто зараз, на цьому столі, — замовкає, розлючено дихаючи прямісінько в мої губи. — Тричі, а може і більше. Я не можу себе зупинити, більше не можу.

Підхоплює мене за талію і несе до столу. Тільки-но моя дупка торкається поверхні стільниці, чоловік втискає своє тіло мені між ніг. Збирає волосся позаду на маківці й легенько тягне назад. Носом торкається до моєї шиї, малюючи на ній візерунки.

Тільки від цих безневинних дотиків і його дихання моє тіло трусить. Що він робить зі мною? Що це? Я не розумію. Ніколи, навіть тієї ночі, що я була з ним, такого не відчувала. Бажання перекрило всі шляхи здоровому глузду і хочеться тільки одного. Тортури! Його солодкої, довгої, гострої та жорсткої тортури. І так хочеться це сказати, але я вимовляю зовсім інше:

— Ненавиджу тебе! — виштовхую з себе, намагаючись приховати своє збудження. Адже, якщо я зізнаюся, що хочу не менше, ніж він, це буде означати, що я здалася. А я не можу перестати боротися, якщо не буду чинити опір, то потону в почуттях по самі гланди. І тоді мене ніхто вже не зможе врятувати. А ще раз пройти через зраду я не зможу.

— У нас це взаємно, Ягідко! Тільки моя ненависть триває вже понад сім років. Після тієї ночі, тільки-но спробував тебе, я кожну секунду відчував ксенофобію. У кожній перехожій шукав хоч щось схоже з тобою. Ти ввірвалася у моє спокійне життя й отруїла мою кров. Змусила думати про тебе навіть в ті моменти, коли я був з іншими. Тож у тебе переді мною боржок!

Припадає вустами до западинки на ключиці, вимальовує вологу, збуджувальну доріжку вгору. Язик ніжно торкається до шкіри, приносячи небувалу насолоду. Його руки не відпускають мого волосся, а голосові зв'язки не припиняють рик. Я не володію своїм тілом, воно немов перейшло в розпорядження до чоловіка. Всі почуття загострилися, кипляча кров додає ще більше бажання, і я вже сама тягнуся руками до його волосся.

Запускаю пальчики в жорстке волосся, прикушуючи нижню губу. Яромир підіймає затуманені очі. Море, там вирує океан вогню і бажання, а моє тіло пробиває струмом передчуття, і я своїми губами накриваю вологі вуста чоловіка. Стискаю волосся в кулак, як тільки можу, водночас досліджуючи його рот.

Яромир проводить долонею від зап'ястя до плеча, огортаючи мене ще більше своєю енергією і бажанням. Я відчуваю, який він голодний тільки по його дотиках і шаленому диханню. Чоловік, не перериваючи поєдинок наших язиків, підсовує руку під сукню і доторкається до краю трусиків. Від цього жесту моя шкіра покривається мурашками й трепет пробиває тіло з новою силою.

Зараз нікому не потрібні слова чи обіцянки. Зараз за нас повинна говорити наша плоть. Тіла і душі скоро возз'єднаються в одне ціле, переступивши через безліч перешкод і страхів.

— Ти — моя! Скоро віддаси мені своє тіло, а потім я заберу твоє серце і душу. Я не зупинюся більше. Ти моя отрута і кисень. А людина не може жити без кисню, — шепоче Яромир мені в шию, цілуючи після кожного слова ніжно за вушком. Тим часом рукою повільно розправляючись з блискавкою на сукні.

Чоловік робить крок назад і повільно руками допомагає впасти сукні мені на пояс, відкриваючи вигляд на оголені груди.

Дивиться мені в очі, немов хоче загіпнозувати. Там немає думок чи докорів, тільки захоплення і вогонь. Кілька секунд — і він змінює напрямок погляду трохи нижче. Однією рукою хапає за підборіддя, піднявши трішечки вгору, а іншою малює візерунки на моєму оголеному животі лише двома пальцями. Ніжні дотики підіймаються все вище, поки мої груди не потопають у його долоні.

Для мене його повільні рухи справжня каторга і водночас блаженство. Все тіло натягується, немов струна, а живіт від бажання перетворюється на камінь. Між ніг занадто волого для ненависті, і я розумію, що мені потрібно зараз. Я хочу бути його, і, можливо, навіть цілком.

— Так доведи, що я твоя! — вимовляю тремтячим від збудження голосом. Він мене розпалив до позначки двісті, й у мене просто немає сили чекати, поки чоловік насолодиться морально. Немає терпіння на прелюдію і дегустацію. Я хочу випробувати, відчути те, що він мені обіцяє. Слова — пилюка, сказав — забув, я хочу дій. Або зараз, або ніколи.

— Ягідко, — припадає губами до грудей, ніжно прикушуючи горошинки сосків, — ти дуже нетерпляча! Я не хочу просто трахнути тебе —  хочу закарбувати своє клеймо, — обводить язиком ореоли та відразу затягує сосок у рот, вириваючи у мене з горла протяжний стогін. Я інтуїтивно стискаю стегна. Відчуваю, як руки гладять мене по колінах, і чую тріск тканини.

Мене дрібно трясе від перезбудження і дикого бажання возз'єднатися з чоловіком. Пальчиками тягнуся до сорочки й намагаюся розстебнути всі ґудзики. Від тремтіння не можу нічого зробити, і Яромир просто стягує її через голову, кинувши кудись у кут.

Від погляду на голе, трохи поросле волоссям тіло я навіть перестаю дихати. Кожен м’яз, обтягнутий смаглявою шкірою, п’янить мене. З кожним рухом м'язи перекочуються, змушуючи невідривно спостерігати за цим дійством. Від такої картини гаряча хвиля заливає кожну клітинку мого тіла, а голова солодко кружляє.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍