Френк Херберт - Єретики Дюни

нагоди не передбачили. Запросити тлейлаксу сюди до них? До цієї кімнати? Зненацька Туек згадав, що не любить запаху Пана тлейлаксу. Його батько теж на це скаржився: «Вони тхнуть огидною їжею!»

Одраде підвелася.

— Мені було б куди зручніше, якби я могла бачити тих, хто слухає мої слова, — сказала вона. — Чи я маю сама піти та запросити прихованого слухача до…

— Прошу! — Туек зостався сидіти, але здійняв руку, щоб зупинити її. — Я мав невеликий вибір. Він прибув з документами від Ікса та Рибомовок. Сказав, що допоможе нам повернути Шіану під наш…

— Допоможе вам? — Одраде глянула на спітнілого священника, наче жаліючи його. І він думає, що править Ракісом?

— Він із Бене Тлейлакс, — сповістив Туек. — Зветься Ваффом і…

— Мілорде Туеку, я знаю, як він зветься, і знаю, чого він тут. Мене дивує, що ви дозволили йому шпигувати.

— Це не шпигування! Ми вели перемовини. Себто є нові сили, які ми маємо врахувати в наших…

— Нові сили? О так, ці блудниці з Розсіяння. Чи Вафф притяг із собою кількох таких?

Перш ніж Туек устиг відповісти, бічні двері приймального покою розчинилися. Як за викликом, увійшов Вафф, а за ним — двоє лицеплясів.

«Йому ж сказали не тягти лицеплясів», — подумала Одраде.

— Лише ви! — промовила вона вголос і вказала пальцем. — Інших ми не запрошували, правда ж, Мілорде?

Туек тяжко встав. Помітив, як близько до нього Одраде, і згадав усі страшні оповіді про бойові вміння Превелебних Матерів. Присутність лицеплясів ще посилила його замішання. Вони завжди викликали в нього острах.

Обернувшись до дверей і спробувавши зобразити на обличчі привітність, Туек промовив:

— Лише… лише посол Вафф, прошу.

Від цієї фрази в Туека заболіло горло. Це було ще гірше, ніж просто страшно. Перед цими людьми він почувався оголеним.

Одраде вказала на подушку поруч із собою.

— Ви Вафф? Прошу, підійдіть і сядьте.

Вафф уклонився їй, наче ніколи раніше її не бачив. Яка чемність! Жестом наказавши лицеплясам зостатися за дверима, він підійшов до вказаної подушки, але не сів, а стояв поруч із нею.

Одраде бачила, що крізь малого тлейлаксу пропливає потік напруги. З його губ зірвалося щось схоже на гарчання. Досі мав ту зброю в рукавах. Невже зібрався порушити їхню угоду?

Превелебна Мати знала: у цей час Ваффові підозри спалахнули з первісною силою, а то й дужче. Він почувається пійманим у пастку через Таразині маневри. Пан тлейлаксу прагнув здобути розплідних матерів! Сморід Ваффових феромонів свідчив про його найглибші страхи. Тож зберігав у пам’яті свою частку їхньої угоди чи принаймні те, чим вони мали поділитися. Тараза не сподівалася, що Вафф насправді поділиться всім знанням, здобутим від Всечесних Матрон.

— Мілорд Туек розповів мені, що ви… ах, вели перемовини, — промовила Одраде. Хай він запам’ятає це слово! Вафф знав, де ведуться справжні перемовини, які слід довершити. Говорячи, вона опустилася на коліна, тоді знову сіла на подушку, але так поставила стопи, щоб можна було метнутися геть, звідки б не надійшла атака Ваффа.

Вафф зверху вниз глянув на неї та подушку, яку вона йому вказала. Повільно опустився на подушку, але руки далі спиралися на коліна, а рукави були спрямовані на Туека.

«Що він робить?» — замислилася Одраде. Ваффові рухи вказували, що він розпочав реалізацію власного плану. Вона сказала:

— Я намагалася вселити у Преосвященника певність у важливості Атрідівського маніфесту для нашого спільного…

— Атрідівського! — випалив Туек. Майже впав на подушку. — Він не може бути Атрідівським.

— Дуже переконливий маніфест, — промовив Вафф, підсилюючи очевидний страх Туека.

«Це принаймні узгоджується з планом», — подумала Одраде. Вона сказала:

— Обітниця с’торі не має бути проігнорована. Багато людей ототожнює с’торі з присутністю їхнього бога.

Вафф кинув на неї здивований і сердитий погляд. Туек заговорив:

— Посол Вафф сказав мені, що іксіани та Рибомовки занепокоєні цим документом, але я запевнив його, що…

— Думаю, на Рибомовок можна не зважати, — втрутилася Одраде. — Їм кожен гамір здається гласом божим.

Вафф здивувався, чого вона збилася на жаргон. Глузує з нього? Звичайно, Одраде має рацію щодо Рибомовок. Настільки відійшли від своєї давньої ревності, що їхній вплив дуже зменшився. А те, на що ще впливали, могло вестися новими лицеплясами, які тепер керували ними.

Туек спробував усміхнутися Ваффові.

— Ви казали про допомогу нам у…

— Поговоримо про це пізніше, — перебила його Одраде. Мусила зосередити Туекову увагу на документі, який так його непокоїв. Вона процитувала із маніфесту: — «Ваша воля і ваша віра — ваша система вірувань — домінують у вашому Всесвіті».

Туек розпізнав ці слова. Він прочитав той страшний документ. Цей маніфест ствержує, що Бог і всі його труди — не більше ніж людські витвори. Задумався, як йому слід відповісти. Жоден Преосвященник не може залишити подіб­не зухвальство неспростованим.

Перш ніж Туек зумів дібрати належні слова, Вафф зазирнув Одраде в очі та відповів їй способом, про який знав, що вона правильно його витлумачить. Одраде не могла цього не зробити, зважаючи на те, ким була.

— Помилка ясновидіння, — промовив Вафф. — Хіба не так називається це в документі? Там, де стверджується, що розум вірянина зазнає стагнації?

— Достеменно! — погодився Туек. Почувався вдячним тлейлаксу за втручання. Точнісінько тут і ховається суть цієї небезпечної єресі!

Вафф не дивився на нього — досі не зводив очей із Одраде. Невже Бене Ґессерит думають, що їхній проєкт годі розгадати? То хай постане перед більшою потугою. Вона вважає себе такою сильною! Та насправді Бене Ґессерит не можуть знати, як Всемогутній охороняє майбутнє Шаріату!

Туек не дозволив себе зупинити.

— Цей маніфест заперечує все, що ми вважаємо святим! І поширюється повсюдно!

— Руками тлейлаксу, — уточнила Одраде.

Вафф здійняв рукави, націливши зброю на Туека. Завагався лише тому, що побачив: Одраде частково розгадала його заміри.

Туек переводив погляд з Ваффа на Одраде і знову на Ваффа. Чи було звинувачення Превелебної Матері правдивим? А чи це черговий трюк Бене Ґессерит?

Одраде помітила Ваффове вагання і розгадала його причину. Пробіглася своєю свідомістю, шукаючи пояснення його мотивації. Яку користь міг здобути тлейлаксу, вбивши Туека? Очевидно, Вафф мав на меті замінити Преосвященника одним зі своїх лицеплясів. Та що б це йому дало?

Намагаючись виграти час, Одраде сказала:

— Мусите бути дуже обережним, после Ваффе.

— Чи обережність керувала колись великими потребами? — спитав Вафф.

Туек підвівся на ноги, тяжко відступив убік, ламаючи руки.

— Прошу! Це святі місця. Дискутувати тут про єресі — це помилка, годиться лише планувати, як їх знищити. — Він глянув на Ваффа. — Це ж неправда? Не ви є авторами цього жахливого документа?

— Він не наш, — погодився Вафф. «Прокляття на цього буфона-священника!» Туек ще більше відступив убік, перетворившись на рухому мішень.

— Я це знав! — промовив Туек, крокуючи довкола Ваффа та Одраде.

Одраде не зводила погляду з Ваффа. Тлейлаксу планував убивство! Вона в цьому не сумнівалася.

Туек заговорив, стоячи в неї за спиною.

— Ви не знаєте, як сильно помиляєтеся, Превелебна Мати. Сер Вафф попросив нас утворити спільний меланжевий