Яна Паувел - Відомство мертвих душ. Тіло без душі, Яна Паувел

— Точно! Уолліс! — Максвел зістрибнув на ноги і кинувся у протилежний куток кімнати. — Я це точно бачив… — собі під носа бурмотів він. — Точно бачив… Десь тут… Десь… От воно! — Прокурор вихопив зі стопки документів невеличкий клаптик паперу і тріумфально тицьнув пальцем в потрібний рядочок. — Уолліси володіли шахтами з видобутку вайкаріту!

Вайкаріт був справді дуже рідкісним мінералом. А тому, дуже дорогим. Саме завдяки йому Уолліси і розбагатіли.

І буквально за декілька місяців до смерті Деміан Уолліс успадкував батьків бізнес. Здається, він щойно знайшов мотив.

Кузени Уолліса загинули. Обоє з інтервалом у два тижні. І обоє внаслідок нещасних випадків. Дінаса Шарпа засипало камінням під час проходження практики. Крім нього внаслідок обвалу постраждало ще семеро студентів Королівського університету магії. Цілителям вдалося врятувати їх усіх. І, ймовірно, вдалося б врятувати Шарпа, якби він був ще живим до їх прибуття. Дейн Шарп загинув внаслідок невдалого переміщення. За словами очевидців його розполовинило під час телепортації. Ходили навіть чутки, що другу половину його тіла так і не знайшли. Як пізніше з’ясували слідчі нещасний випадок стався внаслідок збою в роботі стаціонарного порталу. Портал одразу ж демонтували і навіть утилізували деталі з яких складався фізичний корпус пристрою. Не складно здогадатися, що слідів зовнішнього втручання не вдалося виявити ні в першому, ні в другому випадку. Ходили навіть чутки, що рід Уоллісів був проклятий.

Із цілого сімейства вціліла тільки нещасна Селена Шарп, в дівоцтві Уолліс. З нею Максвелу поговорити вдалося.

Однак, був один нюанс – пережити втрату чоловіка і обох синів, жінка так і не змогла. А тому, зустрічатися з нею прокурору довелося в лікарні для душевно хворих. За увесь час Селена так і не змогла чітко відповісти на жодне із його запитань. Вона постійно на щось відволікалася. Говорила сама до себе. Усміхалася, а тоді плакала.

А коли він уже виходив почала бурмотіти собі під носа щось про жадібність. І проклинати мертвого чоловіка.

Він уже готовий був здатися. Визнати, що зайшов зі своїм розслідуванням у глухий кут. Чому він раніше не звернув на це уваги? Якщо так подумати…

— Селена старша за Аарана, але шахти перейшли у спадок до його сина… Як так сталося?

— Що вибачте? — перепитав добряче спантеличений його поведінкою помічник.

— Мені потрібна уся інформація, яка стосується шахт Уоллісів. І свідоцтва про смерть усіх членів родини… І Шарпів також, — через мить додав він.

Неясна ще підозра почала формуватися в його голові. І з кожною секундою вона зростала.

— Вибачте, лер Максвел, а як же допит?...

— Пізніше, — не дав він договорити Тарну. Контрабандист нікуди не дінеться. — Посидить у камері, ще раз усе обміркує. Може менше паперу зіпсуєш, записуючи його покази.

Тарн густо почервонів і зник за дверима. Допити рецидивістів все ще тяжко йому давалися. Максвел уже звик до того, що вони увесь час змінюють свої покази, а тому давно не поспішав записувати кожне їхнє слово. Чого не можна було сказати про Тарна. Хлопчина старанно записував усе, а потім сидів і викреслював деколи більшу половину тексту.

Решту дня прокурор присвятив розслідуванню. І дивовижним чином пазл почав складатися.

Усі представники роду Уоллісів за вийнятком Селени, померли протягом одного року. І першим у списку був Ааран Уолліс.

Ааран успадкував шахти від батька у віці сорока п’яти років. На той час його старша сестра уже була заміжня за простолюдином Евереном Шарпом, а їхньому старшому сину було всього три місяці. Сам Шарп був старшим за Селену років на десять і до самісінького одруження працював помічником її батька Дінаса Уолліса. А після його смерті став помічником Аарана.

— Дивно, що Селена не успадкувала після смерті батька нічого, — собі під носа пробурмотів Максвел.

— А я, якраз нічого дивного в цьому не бачу, — несподівано заперечив Тарн. — Ви, не ображайтеся, лер Максвел, але для аристократа змішати свою кров з простолюдином вкрай принизливо. Тим паче, якщо звіряти свідоцтво про шлюб і свідоцтво про народження старшого сина Шарпів, стає зрозуміло, що заміж Селена виходила уже вагітною, а це взагалі ганебно для аристократки.

Максвел і був простолюдином, а тому порядки аристократів йому і справді було важко зрозуміти.

— Хочеш сказати, що Дінас Уолліс свідомо позбавив свою дочку спадку?

— І титулу, — впевнено додав Тарн. Тарн Доррен, він же внучатий племінник Роза Доррена. Того самого, покоївку якого не так давно довелося допитувати Максвелу. — Як бачите, після одруження вона взяла прізвище чоловіка, і тим самим зреклася титулу. Відповідно і вона сама, і її діти в подальшому стали простолюдинами. А ось і заповіт, — додав Тарн, протягнувши Максвелу вицвілу копію. — Як бачите, Дінас усе своє майно заповів сину.

— А через скільки часу після їхнього одруження він помер? — неясна поки підозра почала формуватися в голові прокурора.

— Я розумію до чого ви хилите, але Дінас Уолліс часто хворів. І помер він внаслідок хвороби…

— Коли, — перебив Тарна прокурор.

— Сім місяців…

— А коли був складений заповіт… — тицьнув він пальцем у дату на копії, і Тарн помітно побілів.