Деніел Кіз - Війни Міллігана

У голові беззвучно плескали в долоні.

— Увесь цей клятий світ не зможе мене здолати!!!

Він відчував, що перейшов якусь важливу межу. Якби він хоч на мить дозволяв собі повірити в те, що вони здолали його, він не став би брати на себе шлюбні обов’язки. Ні, він не дозволить себе принизити.

— Усе, годі жаліти себе! Вставай і бийся за своє право існувати — бийся, як чоловік! Ти погано вчинив з тими жінками у 1978-му, але ти шкодуєш про свій вчинок. Ти був хворий — ти й досі хворий. Але треба перетравити це й жити далі. Ти зможеш витримати все, що вони проти тебе вдіють. Тож збери себе докупи, витри кров з обличчя і йди далі — як людина, як особистість.

Раптом двері відчинились і в кімнату зайшов соціальний робітник у супроводі вісьмох охоронців — серед них Одновухий Джек.

— Ми маємо провести вас в ізолятор.

— У мене є право знати, за що саме мене саджають у ізолятор.

— Ніхто вас не саджає у ізолятор — ми просто хочемо, щоб ви спустилися туди на кілька хвилин, — сказав Одновухий.

Учитель підкорився. Його привели в ізолятор і повідомили, що збираються обшукати. Цього він уже витримати не міг.

— Я вимагаю повідомити мені причину!

Одновухий Джек схопив його за сорочку й прогарчав, що або він з ними співпрацює, або вони зроблять це силою. Учитель продовжував ставити свої питання, але вже зрозумів, що вибору у нього немає. Варто йому було відвернутися, щоб роздягтись, як Одновухий зірвав з нього форму й почав промацувати підкладку.

Учитель розпався.

Вони уважно оглянули підошви і волосся томмі, потім знов перевірили одяг. Після цього йому було наказано чекати тут, поки вони обшукуватимуть його кімнату. Це все тривало близько сорока хвилин.

Коли вони обшукували кімнату, нарешті втрутився омбудсмен:

— Ви не казали, що збираєтеся обшукувати його кімнату!

— Ми вам сказали все, що мали сказати, — відрізав Одновухий.

томмі попросив дозволу зателефонувати дружині. Коли омбудсмен нарешті дозволив, томмі негайно зателефонував Танді і сказав їй не приходити — щоб і її теж не обшукали.

Коли томмі повернувся у свою кімнату, виявилося, що три його картини зникли: дві з тих, що він тримав загорнутими у папір під ліжком, та одна зі столу. Також вони забрали все приладдя для малювання, папір та олівці. Зникли всі його юридичні папери і щоденник, у якому він описував знущання, обшуки й таке інше. На друкарській машинці зламали клавіші. Загалом з кімнати забрали все, на чому було ім’я його юриста. Причиною цього вони назвали перевірку на контрабанду.

Забрали навіть обручку Учителя.

томмі згадав, як хтось — він не пам’ятав, хто саме, — якось сказав, що йому з юристом слід наступного разу двічі подумати, перш ніж писати скарги у Департамент психічного здоров’я штату.

томмі почувався дурнем — як він міг повірити у сподівання Учителя? Тепер він не міг ані згадувати, ані думати, ані реагувати. У голові постійно сварились артур і рейджен.

17 січня 1982 року у «Диспетч» вийшла стаття про відставку доктора Бокс:

ПСИХІАТР МІЛЛІГАНА ЗАЛИШАЄ ДЕРЖАВНУ ПОСАДУ

Доктор Джудіт Бокс, психіатр ґвалтівника з множинними особистостями Вільяма Міллігана, йде з державної посади через непорозуміння з адміністрацією Лікарні судової медицини Центрального Огайо. Депутат від Колумбуса Дон Гілмор схвалив це рішення та повідомив, що отримував численні скарги від працівників через особливе ставлення доктора Бокс до деяких пацієнтів (зокрема Міллігана) лікарні для психічнохворих злочинців…

Нам удалося зв’язатися з доктором Бокс по телефону, і вона різко заперечила всі звинувачення Гілмора: «Я думаю, він [Гілмор] просто скористався зайвою можливістю засвітитись у ЗМІ»…

Доктор Бокс залишає посаду 8 лютого. Нам вона повідомила, що звільнитися вона вирішила після того, як адміністрація лікарні повідомила, що її контракт не продовжуватимуть на наступний рік.

«Фактично мене не звільнили, — каже доктор Бокс. — Держава взагалі нікого не звільняє — ти просто йдеш у відставку».

Танда різко засудила ставлення ЗМІ та тиск на Біллі і їхні стосунки. Її протест з’явився на першій шпальті в «Диспетч» 4 лютого 1982 року.

«СУСПІЛЬСТВО НАДТО ЖОРСТОКЕ», — КАЖЕ ДРУЖИНА МІЛЛІГАНА

Автор: Робін Йокам

Танда Мілліган розповідає, що їй довелося витерпіти «цілу тонну знущань», і заявляє, що вийшла заміж за свого чоловіка зі СМО не заради грошей чи слави… «На нас постійно тиснуть», — скаржиться місіс Мілліган. Зокрема, вона розповідає, що через погрози охоронців і відсутність належної медичної допомоги вона від самого Різдва не бачилася з «Учителем» — однією з особистостей Міллігана… З кожним днем її чоловік стає дедалі більш замкнутим, і вона спілкується лише з «сором’язливими особистостями». До речі, з кожною з його особистостей вона спілкується по-різному, хоча і звертається до них усіх як до «Біллі». …«У нас поки що не було можливості розвивати наші стосунки належним чином. Я все одно лишатимуся з ним».

У розмові з письменником Танда поскаржилася, що через таку увагу преси на неї тиснуть рідні:

— Я кажу їм, що кохаю Біллі, але вони просто не можуть цього прийняти. Кажуть: «Це не кохання, це просто пристрасть. Ми за тебе молитимемося, бо тобою заволоділи демони й нечиста сила». Вони наче ті «святі роллери»[43] — спробували навіть вигнати з мене диявола. Притисли мене до стіни, поклали на мене руки й заволали: «Іменем Христа ми закликаємо: демоне, полиш її!» Через Біллі вони думали, що в мене щось вселилося, уявляєш? Бо, мовляв, чого б ще я могла покохати такого божевільного чоловіка?

Її брат Дон вів себе не так однозначно. Коли він був у хорошому настрої, то казав: «Ну, добре, що так сталося. Певним чином це я вас звів, еге ж?» А коли він впадав у депресію, то заявляв, що це ні до чого не приведе: «Та вони ніколи Міллігана звідси не випустять!»

— Він використовував Біллі. Якийсь час я проносила зіллячко для свого брата — потрошку. А потім, коли ми з Біллі почали зустрічатися, томмі сказав, що більше не дозволить мені цього робити. Мій брат може приязно спілкуватися з Біллі, а вже наступної миті гарчати: «Пішов ти до біса, придурку». А ще я знаю, що Дон маніпулював Біллі, погрожуючи забороною мені приходити. Та я все одно не хочу обирати між братом і Біллі. Не хочу!

Одного дня, через сім тижнів після весілля, Танда не прийшла, як зазвичай. аллен зателефонував сестрі, щоб