Олександра Спаська - Величне дитя піднебесної, Олександра Спаська

Вологий язик вміло пройшовся по пухких губах, загострюючи на рожевих звабницях увагу, і Ліам, не відводячи очей від цього, спеціально відтвореного для нього дійства, ніби зачарований мовив:

- Якщо так, то ліжко – Ваше.

Після цих слів, і так яскраві дівочі очі, запалали щасливими іскорками, ніби щойно чоловік поклав пів царства до її ніг. Посмішка, що замайоріла слідом, сяяла більше, ніж неонове світло, що робило атмосферу в покоях більш романтичною.

- Я знала, що ти будеш розумним хлопчиком та зробиш правильний вибір, - поставила вона келих та порівнявшись з Праймом, піднялася на пальчиках, аби закріпити порозуміння між ними в пристрасному поцілунку.

- Робити правильний вибір – задача правителя, - мовив Ліам прямо в губи непроханій звабниці, а далі нахилився до вуха та прошепотів впевнено: - Давно хотів переїхати в інші покої. Дякую, що пришвидшили цей момент, - сказав на останок та впевненим кроком покинув вже не свої покої, зовсім не зважаючи на те, що в слід кричала та як гнівно пихтіла озлоблена Ша Нарін, яка у висновку так і не отримала те, чого так хотіла.