Марина Степанівна Павленко - Русалонька із 7-В та загублений у часі

можна бажати чогось іще?

— Тпрусь, потворо! — почулося раптом із кухні мамине. І коли це Чорнобілка встигла вискочити на стіл?

— Ой, ти, звичайно, вибач, що обзиваю твою улюбленицю, але ж ця паскудниця… — Мама ніяково вказала під буфет, з-під якого стирчав винуватий хвостик.

Софійка підійшла й нарешті відверто обняла маму: вони ніколи не будуть сваритись через такі дурниці! Тоді пішла в свою кімнату й сповістила мобілкою Сашкові:

— Хочеш — приходь до нас. Є шалена новина і — торт!

Просити хлопця двічі не довелось.

— А знаєш один серйозний наш прорахунок? — запитав хлоп’як, покінчивши зі шматком торта й цілком безкультурно облизуючи пальці.

— Господи, в чому? — не тямила, як можна говорити зараз про невдачі.

— Ми забули розпитати Казимира, де його батько закопав скарби!

— Ой лишенько, справді! А ті скарби так би знадобились для відновлення замку!

— Що ж, доведеться тільки сподіватись, що після свого народження Завтрашній забудеться не про все!.. — і тут зумів найти вихід Сашко.

Із зали долинали радісні розмови та святковий передзвін посуду.

— Якби не «Місячна соната» по сто сімнадцять разів на день, то Сніжана, як на вагітних, має дуже смирний характер! — хвалився Пустельник.

— А мій дубок із башточки прийнявся! — аж плескала в долоні Сніжана. — Весною (а наш Сергійко народиться саме навесні!) висадим його у дворі! Пригадуєте, наш тато казав, що колись на честь народження дівчинки садили тополю чи калину, а на честь народження хлопчика — дуба?!.

— Завтра ж відберу для вашого Сергійка льолі та пелюшки, з яких наш Ростик уже повиростав! — Мама на радощах теж будувала плани.

Чобітки! Після Ростика їх носитиме Завтрашній, тобто Сергійко! Всі інші речі з шафи теж належать не лише до Софійчиної, а й до Сергійкової родини! Шафині коралі — і ті зараз у його майбутньої матусеньки!

— Ти чула? — раптом насторожився Фадійчук. — Шафа! — покругліли Сашкові очі. — Бухикнула ніби… Чи зітхнула…

— Та ні, тобі здаєть… — Софійка вмовкла на півслові. Справді, у шафі наче щось рипнуло. Бач, згадали про неї — і вона…

— Може, їй полегшало після наших відкриттів?

І тепер вона, можливо…

— Тс-с-с! Не будемо підганяти події! Надумає — сама дасть про себе знати!

— І вона, мабуть, занюхала такого смачного торта, — глянув Сашко на порожні блюдця та філіжанки.

Софійка засміялася й охоче побігла на кухню.

Оглавление Марина Павленко Русалонька із 7-В та загублений у часі   1. Здрастуй, нове життя!   2. У світлі «Місячної сонати»   3. Злети і падіння — день наступний   4. Ку-ку! Привіт!   5. Річкове диво   6. Прикрий вечір   7. Дарунок   8. Бентежна екскурсія   9. Заради дружби   10. На побачення   11. Знайомство   12. Несподівані близнючки   13. В кожного своє…   14. Це вже щось!   15. На даху   16. Ще один дарунок   17. Чистота і бруд