Олексій Анатолійович Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Я не можу взяти, – каже прапор, – я бачив, як він скочив, у попередньому випуску новин.
– Я теж бачив. Але я ніколи б не подумав, що він стрибне вдруге…
– Товаришу прапорщик, а якби не було армії, чим би ви займались?
– В міліцію пішов би.
– А якби не було міліції?
– Був би пожежником.
– А якби і пожежних не було?
– Не знаю! Але все одно б не працював!
– Рядовий Петренко, чого це ви стали до мене спиною, коли я уважно дивлюся вам у вічі?
– Товариші новобранці, ви – нездари!.. А тепер я буду лаятися мовчки.
Офіцер запитує солдата:
– Припустимо, ти стоїш на посту, я йду, ти тричі кричиш мені: «Стій! Хто йде?», я не відповідаю, – твої дії?
– Покличу старшого наряду.
– Навіщо?
– Щоб прибрати ваш труп!
Їдуть у поїзді Наташа Ростова і поручик Ржевський. Поручик читає газету. Наташа намагається привернути увагу поручика, піднімає поділ сукні, оголює одну ніжку, іншу. Поручик не реагує. Наташа запитує:
– Поручику, а який камінь у вашому персні? Ржевський відкладає газету:
– Знаєте, Наташо, просто не хочеться…
Капітан:
– Прапорщику завжди не вистачало грошей в останні 30 днів до зарплати.
Прапорщик:
– Якщо вам нічого робити, то не треба робити це тут!
Майор живе над прапорщиком. Затіяв ремонт. Треба купити шпалери. Майор:
– Марійко, сходи до Петровича, вони недавно клеїли, запитай скільки вони брали рулонів на велику кімнату.
Сходила, сказали: дванадцять. Купили, почали клеїти – 5 рулонів залишилось. Майор, сердитий, іде до прапора:
– Петровичу, твою дивізію, тобі важко було сказати по правді! У мене 5 рулонів залишилось!
– І у нас стільки ж залишилось…
Справжні моряки не кажуть: «Це – г…но», вони кажуть: «Це – не тоне!»
Прапор іде працювати «на гражданку», проходить співбесіду по найму. Менеджер пояснює:
– Приходиш на роботу, включаєш рубильник, сидиш 8 годин, виключаєш рубильник, ідеш додому. Зрозумів?
Прапор:
– Ні.
Менеджер:
– Приходиш на роботу, включаєш рубильник, сидиш 8 годин, виключаєш рубильник, ідеш додому. Зрозумів?
Прапор:
– Не зрозумів.
Менеджер:
– Приходиш на роботу, включаєш рубильник, сидиш 8 годин, виключаєш рубильник, ідеш додому. Зрозумів?
Прапор:
– Ну ти тупий! Я тобі втретє кажу – не зрозумів!
Зима. Мороз. Іде майор, дивиться – стоїть біля штабу прапорщик, пританцьовує, замерз.
– Петровичу, кого чекаєш на вулиці в такий мороз?
– Та, от… Розбилася сулія з самогоном… Чекаю, поки мороз самогон докупи збере…
Сержант навчає рядового жіночого батальйону: – І запам'ятайте, рядовий Юля Кутькіна, постовий зобов'язаний кричати: «Стій! Хто йде?» – а не «Не підходь, бо закричу!».
Результати роззброєння.
Для відбиття ракетної атаки супротивника у повітря піднялися дельтаплани-перехоплювачі…
На призовній медкомісії:
– Ви завжди заїкаєтесь?
– Н-ні-і, т-т-тільки к-к-коли р-р-розмов-ляю…
Молодий лейтенант, випускник авіаційного училища, прибув на службу. Командир говорить:
– Йди на склад, отримай табельну зброю.
Приходить на склад, йому дають пістолет Макарова. Лейтенант:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.
