Артур Сіренко - Петрогліфи, Артур Сіренко

     *      *     *
Східний вітерець
Ледве хвилює траву.
Черевики на ногах.

     *     *     *
Гублять слова
Люди на землі втомленій.
Запах бензину.

Згадував і відчував, що Велика Порожнеча стає все більш далекою… Знову почавши літати в повітрі він раптом зустрів свого однодумця – їм навіть не потрібно було ні про що говорити, зрозуміли один одного без слів кинувши в простір кілька ключових фраз. Зрозуміли, що вони хочуть одного і того ж. Про все домовившись вони сіли в один літак, направили його в небо, а потім раптово кинули його в обійми землі. Останнє, що побачив Юрій перед стрибком у нірвану були берези. «Шкода, що це не квітучі сакури!» - встиг подумати він…

2011