Стівен Сілбігер - МВА за 10 днів

МВА шукають будь-які можливості удосконалити операційні процеси, зменшити витрати й підвищити грошові потоки. Вони розглядають можливість продажу активів. Процес великою мірою залежить від характеру поглинання: злиття, дружнього, ворожого чи з викупом боргових зобов’язань. Якщо компанія змінює керівництво, їй можна й варто готуватися до великих змін. Якщо компанію купують із великим боргом, нові власники захочуть якомога швидше збільшити грошові потоки й продати активи, аби виплатити борги, які переймає компанія-покупець. Ось вам добірка моментів, на які в цих ситуаціях спрямовуватимуть діяльність нові власники:

• Зменшення оплати праці, знищення профспілок.

• Скорочення штату.

• Зниження виробничих витрат.

• Зменшення потреби в оборотному капіталі.

   — Скорочення запасів.

   — Зниження дебіторської заборгованості.

   — Збільшення грошових зобов’язань.

• Пошук доступу до пенсійного фонду працівників.

• Продаж нерухомості.

• Продаж патентів і прав.

• Продаж підрозділів, дочірніх структур, продукції виробничих ліній.

• Продаж надмірних об’єктів розкоші керівництва (персональних літаків, апартаментів компанії).

Підхід МВА: «А що як?..» Усі окреслені кроки можна пропрацювати й внести у математичні формули та електронні таблиці. Аналітикам доводиться робити багато кваліфікованих припущень. Справжній внесок, який МВА може зробити у процес, — це не лише точна оцінка специфічної інформації компанії, а й кваліфіковане оцінювання зовнішніх факторів, що можуть вплинути на прогнозовані грошові потоки. Як вплине на прогнозовані грошові потоки зміна вартості продукції? Як може вплинути на продажі конкуренція у цій сфері? А що як?..

Належний прогноз грошових потоків, зроблений МВА, передбачає варіації або ж «чутливі моменти» ключових припущень, щоб люди, які приймають рішення, могли оцінити ризик, властивий прогнозованим грошовим потокам. Обов’язково потрібно використовувати електронні таблиці, а їхня функція «Таблиці даних» — це інструмент, який дає МВА змогу проаналізувати можливі варіації. Якщо ви із цим не знайомі, вважайте, що ви не вмієте працювати з комп’ютером.

Наприклад, в авіаційній сфері ціни на пальне, вартість перельоту та пасажирська завантаженість — це чинники, що призводять до коливання грошових потоків. Варіації в ключових припущеннях, як‑от цих три аспекти, мають критичний вплив на оцінку й грошові потоки.

У викупі боргових зобов’язань власники розраховують на заплановані грошові потоки, щоб сплатити відсотки за їхніми борговими зобов’язаннями. Якщо їм бракує грошей, компанії банкрутіють.

Як робити ставку

Розрахунки та прогнози МВА — це чудово, але їх часто випускають з уваги. Іноді на покупців нападає мисливський інтерес, і вони починають підвищувати ставки, як учасники мистецького аукціону в самому його розпалі.

Замість оцінювати грошові потоки за чистою поточною вартістю, вони послуговуються простішими методами — примножують доходи, примножують прибутки до вирахування податків і збільшуючи обсяг продажів.

При викупі боргових зобов’язань ставка нерідко є просто максимальною грошовою сумою, яку може отримати компанія-поглинач, або максимальним боргом, який можуть винести грошові потоки цільової компанії. Люди різні, відповідно різними є мотивації та підходи у пошуках злиттів і поглинань.

ФІНАНСОВІ ПІДСУМКИ

Якщо в двох словах, то фінансовий світ дії базується тільки на двох діях: купівля і продаж. Компанії потребують фінансування; тому вони продають або свої фонди (акції), або цінні папери з фіксованими відсотковими платежами (облігації). Інвестиційна громадськість оцінює такі цінні папери, купує їх і продає.

Теоретичну основу фінансового аналізу складає рівняння ризик/винагорода, де вищий ризик асоціюється з вищими прибутками. Прибутки обчислюють шляхом визначення суми й термінів грошових потоків.

Ключовий принцип фінансового управління полягає в тому, щоб максимізувати вартість компанії шляхом фінансування готівкових потреб за найнижчою можливою вартістю, на тому рівні ризику, з яким може справитися керівництво.

 ГОЛОВНІ ІДЕЇ ТЕМИ «ФІНАНСИ»

Поточна вартість — вартість долара, отриманого в майбутньому, нижча від вартості долара сьогодні. Це вартість грошей у часі.

Бета — мірило ризику, притаманного цінному паперу чи портфелю цінних паперів, у зв’язку з їхньою реакцією на загальноринкові зміни.

Межа ефективності — графік, що відображає найвищі прибутки від портфеля цінних паперів при конкретному рівні ризику.

Модель оцінки капітальних активів — Ke = Rf + (Km — Rf) × Бета.

Дюрація — проміжок часу, протягом якого облігація повертає інвесторові половину від суми зробленої ним інвестиції.

Коливання вартості облігації — коли ринкова відсоткова ставка зростає, вартість облігації зменшується, і навпаки.

Модель росту дивідендів — Вартість = D/(K — g).

Купівельний опціон — право придбати актив за фіксованою ціною протягом обмеженого часового терміну.

Опціон продажу — право продати актив за фіксованою ціною протягом обмеженого часового терміну.

Вартість кредиту з вирахуванням податків — Ставка після оподаткування = Ставка кредиту × (1 — податкова ставка).

Структура капіталу — співвідношення позикових коштів і власного капіталу компанії.

FRICTO — гнучкість, ризик, дохід, контроль, терміни та інше; аспекти, які потрібно взяти до уваги, приймаючи рішення про структуру капіталу.

Оптимальна структура капіталу — структура, що мінімізує середньозважену вартість капіталу та максимізує вартість компанії.

Вартість підприємства (EV) — загальна вартість компанії.

День 7

Операційна діяльність

Теми розділу «Операційна діяльність»:

- Історія досліджень операційної діяльності

— Система вирішення проблем

— Блок-схеми

— Лінійне програмування

— Діаграми Ганта

— Метод критичного шляху

— Теорія масового обслуговування

— Товарно-матеріальні запаси

— Економічний розмір замовлення

— Планування потреби в матеріалах

— Якість

- Інформаційні технології

Операційна діяльність — це єдина тема МВА, що стосується безпосередньо фактичного виготовлення товарів і надання послуг — кінцевої мети підприємницької діяльності. Викладачі щороку викладають новоприбулим МВА курс з управління виробництвом і операційною діяльністю. Та він, мабуть, залишається поза увагою, адже більшість МВА йдуть працювати у фінанси, маркетинг і консалтинг. Можливо, рекрутери вважають МВА недостатньо підготовленими, щоб отримувати високі зарплати на фабриках і заводах. А ще вони, мабуть, вважають, що МВА з їхніми айпадами, сигарами та калькуляторами HP повинні сидіти в головних офісах. Як показує мій досвід спілкування з рекрутерами та студентами, МВА у сфері управління операціями так мало через брак інтересу з обох сторін.

Операційна діяльність не обмежується інженерними роботами та цифрами. На заняттях з управління операціями розглядають також і людський фактор. Технічний або кількісний підхід дає студентам чимало математичних інструментів, з якими можна підходити до питань операційної діяльності об’єктивно. Врахування людського фактору навчає студентів розглядати проблеми операційної діяльності також з точки зору працівника. Безсумнівно, багато бізнес-проблем можна вирішити через мотивацію працівників.

УРОК З ІСТОРІЇ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дослідження способів удосконалення виробництва товарів і послуг проводили із початку ХХ століття. Науковці вважали, що варто їм прицільно дослідити, як працюють компанії, — й вони наштовхнуться на ту саму магічну формулу абсолютної ефективності. Багато таких ранніх досліджень були проведені на виробництвах. Імена цих дослідників і їхні теорії так часто згадуються в статтях і розмовах МВА, що вам краще внести їх у свій бізнес-словник.

Фредерік Тейлор

Фредерік В. Тейлор, якого називають «батьком наукового управління», розвивав свої теорії з наукового управління наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть. Він вивчав, замірював та фіксував дії сталеварів. Він показав, що якщо розбити складне завдання на менші складові методом дробленням робочого процесу, можна вивчити кожне невелике його завдання й знайти найефективніший спосіб його виконання. Якщо успішно поєднати найефективніші складові, можна домогтися найкращих способів виробництва. Тейлор провів незліченну кількість досліджень хронометражу трудових рухів, з використанням секундоміра, аби знайти «єдиноправильний шлях» виконання роботи. На думку Тейлора,