Григорій Іванович Лешченко - Ухилянт у Канаді, Григорій Іванович Лешченко

Багато іммігрантів перед тим, як потрапити в Канаду, розпродали все майно у своїх країнах і їм нікуди повертатися. Чимало іммігрантів привозять до Канади великі суми грошей. Канада сподівається, що коли трохи розжене людей, то ситуація в країні нормалізується і криза зникне. Мовляв, нам не потрібні мільйони людей, яким дозволили заїхати до країни. Ми їм не продовжимо дозволи на перебування в Канаді. Перетворимо їх на нелегалів і депортуємо. І тоді все у нас налагодиться. Ціни впадуть, кредити стануть дешевшими, а те, що відбувається у всьому світі, вас, шановні канадці, не торкнеться. І канадці у це вірять. Дивне якесь рішення. Дуже схожа на популізм чи надто спрощений погляд на серйозні процеси у світі, які канадський уряд сподівається перехитрити, як це, можливо, колись вдавалося. Я думаю, що це занадто просте рішення й абсолютно нічого не дасть. Лише на якийсь час буде відвертати увагу громадян. Хтось порадіє з проблем іммігрантів, хтось заробить якийсь дешевий політичний капітал. Головне, прикриє непрофесіоналізм уряду і кризу, яка розгортається у світі. Життя на планеті не таке примітивне, як здається бюрократам.

Потрібно рятувати прекрасну країну Канаду з великим майбутнім, розбудовувати дикі безкрайні простори, освоювати величезні території та ресурси країни, а це не можна зробити без іммігрантів. Щоб вижити, чимало іммігрантів працюють на важких низькооплачуваних роботах і втрачають здоров’я. Канада - друга по величині країна світу. Населення Канади 41 мільйон. Та у двох разом взятих китайських містах Шанхай і Пекін проживає більше людей. На території Канади можна розмістити майже три Індії, а в Індії проживає майже 1,5 мільярда людей. Тобто за мірками Індії на території Канади можна розмістити понад половину населення нашої планети. Щільність населення Канади одна з найменших у світі. Тому я не дуже розумію до чого тут іммігранти, на яких тримається значна частина економіки, медицини, соціального захисту, всі віддалені райони Канади? Нині багато перепон створено лише для того, щоб люди розбігалися з Канади. Для кого бережуть такий величезний шмат території планети?

Іммігранти прибувають до Канади й платять великі гроші за життя в цій прекрасній країні. Місцева статистика стверджує, що одинаку в Канаді щомісячне повноцінне життя обходиться в середньому 3,5 тисячі доларів, а для сім’ї з 4 людей – 8,5 тисячі. Тобто іммігранти вбухують в економіку Канади мільярди доларів, на них тримається багато що в цій країні. Хай навіть сім’ї іммігрантів буде економити на всьому, але ніде не дінеться і змушена буде платити за оренду, в середньому, 2 - 3 тисячі доларів на місяць. Тобто мільйони сімей іммігрантів за рік змушені лише за оренду вкладати в економіку Канади, легальну чи тіньову, мільярди доларів. На мільярди доларів іммігранти примножують і потенціал Канади. Сюди їде дуже багато людей з усього світу й залишають тут свої гроші. Раніше до Канади, як і до США, їхали злодії з усього світу з великими грошима. Дехто називає Канаду країною з відбирання грошей. Мовляв, Канада як пилотяг. Тут гроші тануть у людей, як сніг під весняним сонцем; Канаду рекламують на всіх кутках ще й тому, щоб везли сюди гроші.       Спілкування з Канадою багатьох непідготовлених простаків з усього світу, як не прикро, але, в тому числі й нашої родини, мені нагадує епізод з, можливо, найкращої старої доброї французької комедії «Велика прогулянка» з геніальними коміками Луї де Фюнесом і Андре Бурвілем. За сюжетом у 1942 році англійських військових льотчиків збили над окупованим німцями Парижем. Щоб отримати цивільний одяг, один з льотчиків вночі зображав дівчину біля відкритого каналізаційного люка. Простаки, які задивлялися на красуню, втрачали пильність і падали в люк, де їх роздягали догола. Канада – то теж велика прогулянка і випробування для іммігрантів.

Канадський уряд змушений буде і надалі завозити до країни іммігрантів, без яких неминуче падіння економіки, й так нині проблемної через торговельну війну з США. Велика недостача лікарів, вчителі, дуже багатьох спеціалістів… Та всі ці довгі переліки потрібних спеціалістів можна знайти в Інтернеті. Азійські іммігранти дуже слухняні, не критикують владу Канади, бо їм є з чим порівнювати. Колишні мешканці Індії, Пакистану, Філіппін не мають ніяких завищених очікувань від Канади, з радістю братимуть кредити на 30 років, працюватимуть, як прокляті, терпітимуть будь – яку владу і роботодавців, молитимуться на Канаду, яка у порівнянні з їхніми країнами, дійсно, рай. Іммігранти з Азії повністю задовольняють уряд, бо від них не чекають протестів. Іммігранти з Азії, яким пощастило потрапити до Канади, ледь не моляться на канадський уряд, коли мають можливість, то охоче голосують за нинішніх можновладців, демонструють свою лояльність і хочуть бути опорою владі та найбільше на світі бояться, щоб їх не депортували додому.       Можливо стільки нових іммігрантів у попередні роки й завезли в Канаду та так швидко їм дали право голосу, щоб вони на цьогорічних виборах проголосували за ліберальний уряд. Іммігранти прекрасно розуміють, що, коли проголосують за опонентів сьогоднішнього уряду, то точно, їх земляки, а то й вони матимуть проблеми з імміграцією й можуть повернутися у свої злиденні чи тоталітарні азійські країни. Майже половина населення Канади – іммігранти з Азії. Роботодавцям та й владі Канади дуже подобаються колишні жителі Азії, особливо, з рабським менталітетом і слухняністю. Деякі канадські роботодавці кілька разів подумають перш ніж брати на роботу українців – прямих, емоційних, з почуттям гідності. Іммігранти – дешева робоча сила на важких роботах, для них небагато офісних і робіт.

У Канаді постійно говорять про наплив іммігрантів, а скільки людей вилаялося і втекло з Канади? З кожним роком втікачів з Канади все більшає. Змінив країну – змінив долю, але в кращий чи гірший бік? Коли судити по українцях, яких гостинно прийняла Канада по програмі CUAET, то кількість тих, хто лишився, майже така сама, які й тих, хто подякував Канаді за допомогу під час війни, похитав головою та повернувся до Європи. Я спостерігав за голодними іммігрантами, які продумують кожен свій крок, кожне слово, економлять на всьому і розумію, що багато українців так не зможе. Та, певне, українцям цього і не потрібно, а варто змінити країну чи повернутися додому. Чимало українців жили непогано в Україні й звикли не економити гроші, не відмовляти собі, витрачати гроші направо і наліво, та ще при цьому й критикувати владу. У Канаді усього цього робити не прийнято.

Я пропонував українцям повертатися в Україну, але мені відразу починали