Сюзанна Кларк - Піранезі, Сюзанна Кларк

із яких призводить до трагічного фіналу. Друга дія «Часу й родини Конвей» (1937) показує події, що відбулися/відбудуться за вісімнадцять років після першого і третього актів, — це героїня прозріває майбутнє, а точніше, виходить за межі лінійного часу.

38

С. 154. Джерела аутсайдерської математики: Шрініваса Рамануджан і богиня — див. прим. до с. 98.

39

«Коливається, переливається»: Стівен Моффат, «Не кліпай» і теорії часу Дж. В. Данна, Журнал Життя, Всесвіту і Всього Іншого. — «Коливається, переливається» — зворот із серії «Не кліпай» (2007) британського фантастичного серіалу «Доктор Хто» (1963–1989, 1996, 2005 — нині), що став приказкою та мемом. Вислів «timey-wimey» («коливається, переливається») означає нелінійну природу часу, яким його бачить інопланетянин, головний герой серіалу. 2009 р. Стівен Моффат (нар. 1961), сценарист «Не кліпай», перебрав на себе керівництво серіалом, і «петлі часу», коли причини та наслідки міняються місцями, стали відмітною рисою «Доктора Хто» на наступні шість сезонів, до 2017 р. включно. «Журнал Життя, Всесвіту і Всього Іншого» названий на честь «Одвічного Питання про Життя, Всесвіт і Все Інше» з «Путівника Галактикою для космотуристів» (1978) Дуґласа Адамса (1952–2001). До речі, Адамс у 1979–1980 рр. був головним редактором «Доктора Хто».

40

«У голові вітряк, що не спиниться ніяк» — рядки з пісні Мішеля Леґрана на слова Алана і Мерілін Берґманів «The Windmills of Your Mind» (1968). Із лабіринтами асоціюються багато уривків із пісні («наче коло у спіралі, наче колесо в колесі», «наче тунель, із якого потрапляєш у інший тунель» тощо).

41

С. 154. …стаття про Пола Еноха та Бредфорд… — Бредфорд — місто в Західному Йоркширі. Пол Енох — вигаданий архітектор.

42

С. 157. Баттерсі-Парк — зелена зона в Баттерсі (південно-західний Лондон).

43

С. 160. Грав Берліоз… саундтреком катастрофи. — Драматичне звучання «Реквієму» (1837) французького композитора Гектора Берліоза (1803–1869) досягається, з-поміж іншого, надзвичайно великою кількістю виконавців: понад чотириста музикантів і хористів (а в деяких частинах за авторським задумом співати мають сімсот-вісімсот осіб).

44

С. 163. …Лоуренс був великим магом… — Імовірно, алюзія на роман англійського прозаїка Джона Фаулза (1926–2005) «Маг» (1965), головний герой якого — «чародій», що маніпулює наївним оповідачем. Останні сорок років життя, саме з 1965 року, письменник провів неподалік Лайм-Реджіса — того самого міста, звідки родом Арн-Сейлз (див. прим, до с. 142). Фаулз, як і герой Кларк, любив говорити про свою ненависть до «міщанської посередності» та «вульгарності». В інтерв’ю 2004 року Кларк назвала Фаулза одним із найбільш переоцінених, на її думку, авторів.

45

С. 216. Майлз-Плеттінґ — район Манчестера на північ від центру.

46

С. 217. Зіткнувшись із людиною чи ситуацією, якої не розумію, я досі машинально шукаю статую, що просвітить мене. — Для героя Будинок стає аналогом Палацу пам’яті — мнемотехніки, відомої з часів античності. В уяві необхідно створити будь-яке достатньо просторе приміщення, а в ньому розмістити предмети — наприклад статуї, — які викликають асоціації з тим, що потрібно запам’ятати. Відтак, подумки йдучи будівлею від предмета до предмета, ви згадуватимете те, що хочете, у правильній послідовності. Далі, говорячи про статуї, Метью використовує образи карт Таро. Сам Піранезі, очевидно, співвідноситься з картою «Блазень» («Дурень»): людина у дранті, з клунком, яка символізує наївність, чистосердечність і навіть божевілля, а в тих варіантах карти, де він стоїть на краю прірви, — ще й незнання про небезпеки. (Дякуємо Єфремові Ліхтенштейну за консультацію в галузі Таро.)

47

С. 218. …статуя чоловіка, що стоїть коліньми на постаменті; поряд лежить меч із клинком, розламаним нап’ятеро. Довкола — інші уламки, залишки сфери. Чоловік розбив своїм мечем сферу, бо хотів її зрозуміти, але, виявляється, знищив і сферу, й меч. — Людина з мечем — це карта «Маг», а Сфера — «Світ». У видінні Метью Маг намагається силоміць заволодіти Світом і зазнає поразки. Його меч розбивається на п’ять частин: п’ятірка мечів означає «обман».

48

…статуя папи-єретика на престолі. Він гладкий, розпухлий. Хитається на троні безформною масою. — Ідеться або про перевернуту карту «Ієрофант» (перевернуту, тому що папа фальшивий, єретичний), або про карту «Диявол» (де Нечистий також сидить на троні). У другому випадку Арн-Сейлз — це диявол, який маскується під первосвященика.

49

…статуя королеви на колісниці, оборонниці свого народу. Вона — сама доброта, сама лагідність, сама мудрість, саме материнство. — Карта «Колісниця»: допомога, провидіння, також відплата.

50

С. 219. …постать, що йде вперед, тримаючи ліхтар. Чітко визначити стать цієї постаті важко: зовнішність у неї андрогінна… передусім я здогадуюся, що вона сама… — Карта «Відлюдник»: обачність, розважливість, самотнє шукання істини.

51

С. 221. Краса Будинку безмірна; Добрість його нескінченна. — Фінал роману — інверсія міфу про печеру з діалогу Платона «Держава» (кн. VII, 514a-517d). Філософ уподібнює світ печері, в яку потрапляє світло ззовні, й ми, кайданники, бачимо лише тіні предметів на стіні. Той, хто уздрить справжній світ під сонцем, нізащо не погодиться повернутися назад. Так і мислителі, піднісши душу «до сфери, доступної для осягнення розумом», вбачають світ ідей, тінню якого є наш. У Кларк, навпаки, наш світ породив світ Будинку, який є його квінтесенцією.

52

Не виключено, що це випад на адресу Урсули К. Ле Ґуїн, яка звинувачувала Кларк саме у внутрішній суперечливості її світу (есе «Казки для циніків», 2006). А втім, за те саме Льюїсові дорікав Толкін.

53

Андреа Палладіо (1508–1580) — італійський архітектор.