Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фентезі » Світло з пітьми. Мій дивний друг Мін., Ольга Сімбірцева 📚 - Українською

Ольга Сімбірцева - Світло з пітьми. Мій дивний друг Мін., Ольга Сімбірцева

17
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Світло з пітьми. Мій дивний друг Мін." автора Ольга Сімбірцева. Жанр книги: Фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 52 53 54 ... 93
Перейти на сторінку:

 Ми спали разом.  

 Звучить так здорово.  

 Ні. Звучить дивно. І це неправильно.   

 Але, чому неправильно?  

 О, господи, я збожеволію!  

 Моя голова впала вниз. Втомлено і безнадійно я зітхнула.  

- Які нерозв'язні проблеми світу ти намагаєшся вирішити? - запитав Джи Мін. - Ми нічого поганого не зробили. Вибач, що залишився ночувати у твоїй кімнаті. 

- Годі, більше не будемо про це, - промовила я і встала з лавочки, на якій ми сиділи. 

- Добре, поговорімо про щось інше, - погодився Мін.   

 Він схопив мене за руку, немов боявся, що я зібралася йти.   

- Я не йду, - розгублено пробурмотіла. - Навіщо це?  

- Ти мені дещо обіцяла.  

- Що я обіцяла?  

- Бути моїм динамометром.  

- Зараз?!  

- Тут нікого немає.  

 Мін потягнув мене до себе так, щоб я зупинилася перед ним. Він дивився на те, як тримає мене за руку. Мін провів великим пальцем по шкірі і стиснув мої пальці трохи сильніше.   

- Так не надто сильно? - запитав.  

- Ні.  

 Мін перебирав мої пальці у своїй руці, то стискаючи, то трохи відпускаючи, розглядав їх. 

- У тебе маленькі руки і тонкі пальці, - промовив він задумливо. - Тонкі, тендітні зап'ястя. Красиві... 

 Його рука ковзнула вище, і холодні пальці, проникнувши в рукав пальта і кофти, немов пестили шкіру. Від дотику Міна в мене пішли мурашки. Я було потягнула руку на себе, але Джи Мін міцно обхопив моє зап'ястя, стиснувши у своїй руці.  

- Не сильно... міцно? - запитав він, піднімаючи очі й дивлячись на мене знизу вгору.  

- Ні. Але ти мене бентежиш.  

 Джи Мін піднявся, але руки моєї не випустив. 

- У мене звичайні руки, - додала я. - Руки, як руки.   

- А мені подобається, - усміхнувся Мін. - Скажеш, коли буде боляче, - промовив він, переставши усміхатися, пильно дивлячись на мене, і ще сильніше стискаючи моє зап'ястя.  

- Ось зараз, - промовила я, поморщившись, і штовхнувши його вільною рукою в груди.  

 Мін відразу ж послабив захоплення, а потім і зовсім відпустив.  

- Обійми мене, - прошепотів він.  

 Я злякано глянула на нього. Він що, з глузду з'їхав?  

- Не хочу. Не буду, - промовила і зробила крок назад. - Навіщо?  

- Минулого разу ти кричала, що я тебе розчавлю.  

- Я кричала? Ну й добре. Це не обов'язково. І взагалі... У тебе що, ніколи не було дівчини?   

 У мене в голові раптом промайнула здогадка. Або він це робить навмисно, прикидаючись, що не вміє контролювати силу, що вирує в ньому, коли до когось торкається, у цьому випадку - до дівчини, або в нього не було дівчини, тому він не знає, коли робить боляче. Якби була, розумів би, як сильно чи несильно потрібно здавлювати, стискати, обіймати. Та, загалом, різні такі моменти і...   

- Такої, як ти, не було, - заявив Мін.  

- Якої це: такої?  

- Такої маленької і шкодливої. 

- Так це... правда...  

 Я пропустила повз вуха те, що він назвав мене шкодливою. Почула: такою маленькою.  

- Що? - не зрозумів Мін.  

- Правда, що ти зустрічаєшся з дорослими дівчатами і жінками...  

- Тебе це засмучує?  

 Так, мене це засмутило. Мін не став заперечувати. Його запитання - автоматичне визнання того, що це правда.  

- Це зовсім не плітки, - промовила.  

 Стало так неприємно, немов мене обдурили.  

- Вона не була моєю дівчиною. Це було партнерство.   

- Навіщо ти мені це розповідаєш?  

- Ти ж хочеш знати.  

- Не хочу.  

- Неправда.  

 Я розвернулася і пішла вздовж парапету. Мін, наздогнавши мене, йшов поруч зі мною. Він мовчав. Мовчала і я.  

 Розчарування - ось, що я відчувала. Після того, як тебе обдурили, відчуваєш досаду. І хоч Мін мене і не обманював, неприємний осад все одно залишився. Виявляється, не про все, що приховано від сторонніх очей у житті Джи Міна, варто знати. Що, якщо він досі спілкується з тією дівчиною або жінкою? Хто вона? Наскільки вона старша за нього? Як далеко зайшли їхні стосунки? Що означає: партнерство? Це турбувало мене. Невже я ревную?  

 Ні. Просто мені неприємно від того, що одна з пліток про Джи Міна виявилася правдою. У нього були або тривають стосунки з дорослою дівчиною.  

 Усі мої думки про Джи Міна, усі переживання, здалися раптом смішними і наївними. Що для нього може означати маленьке дівчисько-школярка порівняно з досвідченою дорослою молодою жінкою? 

1 ... 52 53 54 ... 93
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Світло з пітьми. Мій дивний друг Мін., Ольга Сімбірцева», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Світло з пітьми. Мій дивний друг Мін., Ольга Сімбірцева"