Fill - Серенада Ваяланда, Fill

***

Амілія крокувала через довгий коридор Резиденції, що належала її брату, Ніліану. Високі стіни були прикрашені родинними гербами та картинами, що передавали велич і традиції родини Нотбайн. Тут, у цьому величезному будинку, вона завжди почувалася ніби в іншому світі — світі, де магія, сила та титули ставали важливішими за все інше. І хоча її брат був одним з найбільших магів Імперії, Амілія часто відчувала, що її тут не помічають, її здатність до стратегічного мислення залишалась на другому плані, порівняно з його могутністю.

Вона зайшла в його кабінет — велика зала, де майже все було покрито золотом та червоними тканинами. В центрі кімнати стояв великий стіл, на якому були розкидані стародавні манускрипти та магічні артефакти. Ніліан, сидячи за столом, накладав закляття на один із таких артефактів, його руки рухались чітко, без зайвих жестів, його вираз обличчя був холодним, як завжди, однак Амілія могла помітити, як його погляд став відсутнім, коли вона увійшла.

Він не підняв очей від артефакту, але її присутність була для нього очевидною.

– Знову сюди, сестро? – вимовив він, його голос був спокійний, але і дещо сухий. Вони не часто бачилися, бо кожен з них мав свою справу, а їхні стосунки рідко виходили за межі необхідних розмов. Амілія не відповідала одразу. Вона стояла біля дверей, ковзаючи поглядом по всіх цих манускриптах і магічних інструментах, розмірковуючи про те, що їй доведеться розповісти.

Нарешті, вона зробила кілька кроків до столу, зупинилася поруч, і обережно почала:

– Я тільки що повернулась з Маркізату... Ти навіть не уявляєш, що я дізналася. Це набагато серйозніше, ніж ми думали.

Ніліан нарешті підняв очі, його темно-сині погляди стали більш уважними. Він підняв брови, однак його вираз лишався холодним, майже без емоційним.

– Що сталося? Що саме ти дізналася? – запитав він, його голос все ще зберігав спокій, але в ньому вже з'явилася деяка зацікавленість.

Амілія втягнула повітря, збираючись з силами. Вона знала, що ця інформація здивує його, і, ймовірно, змусить переосмислити всі їхні попередні припущення.

– Західний Маркізат... він, схоже, перебуває в змові з Нордалінсі. – її слова лунали важко, ніби кожне слово тягнуло за собою десятки важких наслідків.

Ніліан на кілька секунд замовк, його погляд став глибшим, він уважно вивчав її обличчя, немов намагаючись зрозуміти, чи це правда, чи можливо її інформація була неповною.

– Вони не лише зв'язалися, – продовжувала Амілія. – Я дізналася, що навіть маркіз може бути частиною їхніх планів. Він, ймовірно, готується допомогти Нордалінсі з організацією наступу. Його зв'язки з цими людьми міцні. Що більш важливо, вони мають вплив на еліту в імперії.

Тиша в кімнаті затягнулася, і Ніліан замовк, уважно переглядаючи її слова у своїй голові. Амілія помітила, як його холодність почала поступово розсіюватися, і він відсунув артефакт вбік, звертаючи всю увагу на її слова.

– Західний Маркізат... в змові з Нордалінсі? – повторив він, і цього разу в його голосі вже була певна тривога, яку він зазвичай намагався приховувати. Він підвівся з-за столу і почав крокувати по кімнаті, ніби намагаючись осмислити те, що він тільки що почув.

– Це серйозно, Ніліан. Ти ж розумієш, що якщо це правда, це може поставити під загрозу не тільки нашу імперію, але й усю ситуацію на заході? І як тоді будуть виглядати наші стосунки з ними? – вона намагалася пояснити, відчуваючи, що її брат потребує часу для роздумів, але і сама не могла спокійно сприймати ці новини.

Ніліан замовк, уважно переглядаючи це питання. Відомо було, що змова Нордалінсі могла мати жахливі наслідки для імперії, але таке глибоке проникнення в політичні кола, як виявляється, не можна було залишити без уваги.

Він кинув погляд на свою сестру, її обличчя відображало стільки занепокоєння, що він на мить відчув сумніви у своїх діях.

– Я розумію, – тихо сказав він, повертаючись до неї. – Це дійсно небезпечно. Я займусь цим питанням. А ти… обережніше на наступні дні. Ти ж розумієш, що ситуація може ускладнитись. Що б не сталося, ми повинні бути готові.

Амілія лише кивнула, усвідомлюючи всю важливість цієї розмови. Тепер, коли секрет був розкритий, все мало змінитися. Але що це означало для них обох і для імперії — ще належало з'ясувати.

Це не кінцівка чи якась кульмінація.... Це — можна так вважати, маленький початок чогось великого!