Морок Елл - Опера, Морок Елл
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Почувся постріл, дівчину відкинуло у кімнату. Їй збило дихання, кулі не пробили бронежилета.
На постріли відповіли з хірургічної зали. Тай почув одиночні із автоматів і два постріли з армійського пістолета. У відповідь зацідили чергу.
Тай визирнув у коридор. Побачив трьох військових із лафі. Вони перекинули каталку, й стріляли з того укриття. Одного поранили у праву руку. Тай вистрілив голчастими, збив другого. Вистріл із пістолета, куля розбила голову третьому.
Дак підскочив до пораненого, притиснув ногою поранену руку запитував цілячись у голову:
- Яка мета цих вбивств? Від кого ви отримуєте наказ?
- Не вбивай, не вбивай, нам командир наказав, казав ви не люди, ви не правильні, не заслуговуєте на планету. Не вбивай, - молив солдат.
Налі блювала у кутку. Це була перша вбита нею людина.
Дак не стримався вистрілив лафі у голову. Подивився на Тая, очі палали жадобою помсти.
- Дак відведи пані лікарку й дітей на дах, там чекає Рен’єр це такий здоровезний дядько генерал на великому гравітаві. Вало й Бак йдіть на дах із ними. Налі підеш зі мною, спустимося зайдемо до тебе додому.
Та Вали поруч не було вона зникла. Знизу почулися дикі крики. Тай побіг до сходів, Налі за ним. Дак допоміг лікарці піднятися, вона ледь стояла на ногах, настільки вони затекли, сказав дітям триматися за його пальто й іти з ним. Обережно піднявся сходами.
На даху було тихо, Дак навіть подумав що це якась помилка, може Тай справді збожеволів і слідчі заразилися від нього божевіллям. Побачив що у повітрі відчинився люк. Звідти махав рукою Мун ла Грандж. Рен’єр вивів ще двох вцілілих пацієнтів. Дак ледь не вистрілив у них.
Внизу на рецепції певне стався вибух, усі комп’ютери було пошкоджено. Тай намагався просто слухати простір, але чомусь нічого не чув, тому доводилось знову повернутися до пошуків техніки.
Пролунав постріл, у коридор вибігла Вала з неї здерли бронік і сорочку, зрізали ґудзик із штанів, руде волосся розпустилося, обличчя й руки було порізано ножом, вона бігла до Тая, обхопила його талію руками. Затихла.
За дівчиною бігли лаючись чотири чоловіка, побачили гурт тірту. Тільки у одного з переслідувачів був пістолет, але він з нервів не міг дістати зброю з чохла. Тай і Бак розстріли усіх чотирьох. Налі тримала їх під прицілом але не вистрілила.
Бак усміхнувся з гіркотою, у мене патрони закінчилися піду пошукаю.
- Обережно.
Налі зняла бронежилет з одного із убитих вдягнула на Валу, дівчина була наче ватяна, ледь рухала кінцівками. Налі подумала що це через напад, та Вала взяла її за руку й поовела до невеличкої зали, де серед перевернутих меблів і понівеченої техніки лежало близько сотні людей у лікарській уніформі й одязі пацієнтів. Валу лихоманило. Дівчина підняла руку, показала на худорляву жінку яка лежала у куточку у позі ембріона:
- Мама, - шепотіла Вала, - мама, - впала навколішки біла тіла матері, обхопила його руками.
Налі відчувала як холоне кров, придивилася до мертвих обличь, а що якщо і її мама тут.
Тай зайшов до зали й вийшов. Скуйовдив собі волосся на потилиці. Провів долонею по обличчі. Налі певно перша побачила як засвітився усіма кольорами його чорний браслет. Здавалося Тай видихнув із полегшанням, запитав у браслета:
- Джареку ти прокинувся! Врешті!
- Почекай проаналізую мову на якій ти говориш, - відповів браслет дитячим голосом, наче через цей пристрій говорила сонна дитина.
- Знайди людину яка фіксується цим пристроєм. – Тай приклав підвіску до браслета.
- Шукаю. Що там діється навколо тебе тисячі мертвих?
- Похибка розвідки. – Скриплячи зубами відповів Тай, - Давай спробуємо врятувати хоч когось, але на початку забери корабель Рен’єра з космодрому, бо там небезпечно. Влаштуй табір біженців у тому місці де ти спав. Випусти до міста усі платформи які маєш у трюмі, прочитай інформацію у смі хто проти кого щоб занти кого рятувати, і надішли мені Летоса. Тільки перевір чи є набої у силовій гарматі, й щоб заряду вистачило на довго. Накидай на борт трохи зброї із арсеналу. Шкода що з тебе довелося зняти усе.
- Шкода, - відповів хлопчачий голос, - але воно було усе знищено, то ж зараз не мало б сенсу. Виконую по пунктах. Людина яку ти шукаєш ось тут. Над браслетом з’явився екран у повітрі, і позначена локація, трохи за містом, - Обережно, там щось магічно сильне. Це під поверхнею, Летос туди не залетить, хіба зв’яжешся із ним, якщо буде можливість він створить портал.
На екрані з’явилась схема лікарні, хлоп’ячий голос попередив:
- За кутом двоє, озброєні. Через дві кімнати люди, живі озброєні але вони оваються, на схемі засвітилися сині й червоні світлячки.
Бак, який спостерігав за дивним браслетом, зреагував швидко, закотився за розбиту рецепцію й вистрілив у першого. Другого вбила Налі. Знову зігнулася, її нудило, белькотіла:
- Не можу я, не можу. До цього не звикнути.
Тай погладив її по плечу, знову запитав у браслета:
- Де армійські кораблі?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Опера, Морок Елл», після закриття браузера.