Ведана - Димок і "Биті Горобці", Ведана

Розділ тридцять шостий, світлячок.

Інтерлюдія, Рено.

Пишнотіла жінка в халаті цілителя, назвати її цілителем було важко, свердлила мене поглядом.

— Що ти твориш?! Поясни мені, що ти твориш?! Ти знущаєшся з мене?! Скажи чесно! Скільки разів тобі сказали, просто залишайся у палаті! Це так важко?!

— Якби я була в курсі, що з людьми з моєї команди, то б'юсь об заклад,  подібної проблеми б не було.

— Ми замикали двері, блокували вікно.. як ти весь час тікала? М?!

— Зараз я не бачу сенсу далі обговорювати цю тему.

Психопатка якась. Мене вже виписали, а вона усе одно наздогнала у дверях і почала відчитувати як непутящого школяра. Я насунула шолом на голову і вийшла з будівлі. Жінка схопила брезентовий плащ і спробувала мене зупинити. Наївна. Я ішла далі, тягнучи цілительку за собою, та засмикала плащ у жалюгідних потугах.

— Ви так яро намагаєтесь мене зупинити, невже відомо щось про Вритарськи і Ікатта?

Цілителька скривилась.

— Ні? Тоді я краще спитаю в регістратурі.

 

Кариафа

Я дивилась на опущене забрало шолома Рено Кефарган, згадала, як у рідному місті ще пів року тому шепталася з однокласницями про нього як про когось неймовірного, а тепер раптово дізналась, що це жінка, яке розчарування. Узагалі, дуже лячно. Вона побувала у справжній різні, вже сьогодні її посвята в винищувачі, бо вклала мітку у бою, бездушний блиск металу шолома викликав бажання втекти подалі, навіть коли я бачила добродушну усмішку на її обличчі, все одно було страшно, ця жінка нависала над мною, дивилась з гори вниз, і хоч в очах не було зневаги, я не могла витримати її погляд. Жінці не пощастило з зовнішністю, риси різкі, гострі, через обладунок з металевими елементами від чоловіка і не відрізниш, вона колись теж так подумала, а тепер після посвяти на неї чекає кара зміїного язика, кара для тих, хто дав неправдиву інформацію Гільдії.

Жінка знову попрямувала до регістратури, тупо було намагатись її зупинити. Я провела струнку фігуру поглядом, але цікавість перемогла.

— Вритарськи не постраждав. Ми відправили його разом з групою конвоювати одного багатія. А стоп, перепрошую — дівчина за стійкою кокетливо прикрила рота долонькою — Кхм, її відправили. Там велика група, ніякої небезпеки. Вона повернеться десь за два тижні. З приводу Ікатта, він лежить у палаті двадцять шість. Ще щось? — тон дівчини був двозначний, та і пози теж. Мене завжди дивувала здатність цієї кралі поєднувати видачу данних і кокетування.

Бідолаха не знає, що зараз фліртує з жінкою. Рено рвучко розвернулась на підборах і пішла назад до лікарні. Я ледве за нею встигала. Незрозумілим чином жінка одразу знайшла потрібну палату. Тут були троє. Один русявий, другий з каштановим волоссям, а третій чорнявий.

 

***

 

Міічіро

У кімнату зайшов високий стрункий чоловік в шоломі, шкіряному обладунку з металевими елементами і брезентовому плащі. Він зняв шолом, руде волосся розсипалося по плечах. Я аж поосяяв. Рено сіла поруч зі мною на койку і взяла мене за руку. Я підсунувся ближче і міцно її обійняв, навіть через обладунок, все одно. Рено теж мене пригорнула. На її обличчі знову сяяла усмішка. Наче не бачились цілий рік.

— Про що вони думали узагалі? — Рено провела пальцями уздовж подоїряпин у мене на руках і обличчі, які ще не повністю загоїлися — Вони змусили тебе битись з драксом?

Вона широко відкрила очі. Знавець швидко би визначив, кому належали ці кігті. Я не відповів, питання було риторичним. Жінка на мить зблвдла а з її обличчя зникла усмішка, але обдивившись мене з ніг до голови і трохи міцніше стиснувши мої руки, наче намагалася впевнитись, що я справді тут, вона знову просяяла.

— Один на один з драксом, як ти впорався з ним?

Я завмер.

— Усе гаразд?

— Мгм.. просто.. тільки дійшло що.. ммм.. я його.. нуу.. не знаю як сказати.. сонну артерію на шиї.. перегриз..

Брови Рено поповзли вгору.

— Що?

А потім вона дзвінко розсміялась. Я налякано дивився на неї.

— Ну ти і даєш!

У цієї людини дві фази, весела юнка, якою вона і мала бути, але труднощі життя додали другу фазу, кіборг убивця, не знаю, що таке кіборг, але щось як Рено коли злиться. Ну і зараз вона виглядала відповідно до второї фази, а поводилась — до першої. І схоже, це лякало цілительку, яка дивилась на нас за одвірком. Її звісно ніхто не бачив, але від мене так просто не сховатися, хе хе хе.

Рено скуйовдила мені волосся.

— Ну все, мені час, ще побачимось, думаєш, я лишу тебе в спокої після того що сталось?

Вона підвелась і вийшла з кімнати. І все таки, краще б її назвали світлячок, моя думка не зміниться. Стоп, цей обладунок, на ньому були деякі знаки які натякали, що сьогоднішня посвята, про яку говорили цілителі, її посвята, а отже вона вклала мітку, а отже, одним вироком в цьому світі менше.

— Пояснення будуть? — шокованим і надірваним голосом спитав русявий.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍