Світлана Литвиненко - Приховані гріхи, Світлана Литвиненко
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Христино, мені набридло слухати твою маячню. Покинь, будь ласка, мій кабінет,- Ігор не вірив жодному слову, він просто не міг у це вірити.
-Звісно, ти можеш закрити на все це очі та продовжувати жити як жив, але ти більше не зможеш. Сумніви не дадуть, які я пробудила в тобі, не відпустять. Бо відтепер гармонія у ваших стосунках зруйнована,- Христина зібралася виходити з кабінету.
-Напослідок хочу тебе запитати… Чого ти хотіла досягти тим, що розповіла мені… це? Акції компанії тобі все рівно не повернути.
-А я буду отримувати задоволення від того, коли буду спостерігати як ваша сім’я зруйнується. Я хочу, щоб вам тут теж було погано і боляче як мені. Ти, мабуть, ще не знаєш, що Федір хоче зі мною розлучитися? Молоденьку собі знайшов, а мене хоче викинути як якийсь непотріб. Так що лишаюся я одна, без чоловіка, без дітей, без грошей.
-Але твоя сестра не винна у твоїх бідах, навіщо ти прагнеш зруйнувати її сім’ю. Бо цими своїми вчинками ти в першу чергу руйнуєш її життя, а вже потім моє. Хіба ти з цим не згодна?
Та Христина нічого більше не сказала, а вийшла з кабінету грюкнувши дверми, які Ігор відразу поспішив замкнути на ключ. І тільки тоді він з полегшенням зітхнув обернувшись до Емілія, яка встигла вийти із-за своєї схованки. Вона перебувала у трохи шокованому стані від почутого, від того, що дізналася про Ігоря. Ему здивувало те, що Христина назвала Ігоря альфонсом, а вже потім те, що Софійка не їхня донька. От чому дівчинка не схожа на своїх батьків і от чому Каміла відноситься до неї як до чужої.
-Я мабуть піду,- сказала Емілія,- не буду заважати, ви мабуть якомога скоріше прагнете переглянути документи.
-Ема, будь ласка, присядь, я маю тобі все пояснити,- Ігор бачив в очах Емілії гірке розчарування в ньому,- Христина наговорила багато зайвого…
-А хіба це неправда, що ти одружився з Камілою заради вигоди?- і навіщо вона у нього це запитує перейшовши ось-так зненацька на ти.- А в тім це немає значення... Ти ніколи не розлучишся з Камілою, а я ніколи не захочу бути коханкою одруженого чоловіка. Нам ніколи не бути разом. Вже цими днями я покину твій будинок і ми більше ніколи з тобою не побачимося…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приховані гріхи, Світлана Литвиненко», після закриття браузера.